Пн–Пт: 09:00–17:00 brom@brom.ua

А радіація зовсім поруч ...

Недалеко від м Кропивницький, невідомі особи, самі того не знаючи, зробили розкопки на звалищі радіоактивних відходів. Кілька сотень контейнерів із радіоактивним сміттям - цезієм-137, землею і металом 3 десятка років покоїлися в грунті всього за кілька кілометрів від обласного центру, йдеться в сюжеті ТСН.


З огляду на тривалий час напіврозпаду, забруднені радіацією грунт і метал не можна було чіпати як мінімум 300 років. Але зловмисники “поквапилися”, і як наслідок, як тільки злодії разворушілі могильник, дозиметр для вимірювання радіації показав все 70 мікрорентген.
Перевівши цифри на більш звичніше нам терміни - на місці розкопок рівень радіації перевищив звичайний фон майже в 10 разів. Гірше того:

  • частину з видобутого радіоактивного заліза вже відвезли на пункти прийому металів – а це тонни брухту;
  • значить "наслідили" по дорозі при транспортуванні;
  • піддали небезпеці опромінення працівників приймальних пунктів і громадян.

Керівник міської спецінспекції Андрій Максюта повідомив наступне:
"Екскаватор якраз працював на повну потужність, розриваючи пласти землі, поруч метушилися люди з ломами і кувалдами. Як тільки я підійшов, і почав задавати питання – техніку миттєво зупинили, а люди почали тікати геть. Екскаваторник побіг в паніці в одну сторону, а двоє підручних в посадку. На злодієві як то кажуть і шапка горить”.

Звідки ж узявся найнебезпечніший радіоактивний "подарунок" ?

Дозиметр показав - радіація зовсім поруч !

Небезпечні відходи прикопали на глибині близько 10 метрів. Добре, що не менше, тому і довелося використовувати екскаватор.
Через поле, де велися незаконні роботи, постійно проходять люди, причому, що найнебезпечніше, розритий могильник не позначений на жодній карті, а поблизу геть відсутні хоча б невеликі огорожі, встановлені знаки з попередженням про загрозу радіоактивного забруднення.

Причина в тому, що за радянських часів в зазначеному місці були таємно поховані наслідки техногенної аварії, яка трапилася на одному з промислових підприємств.

Часу з тих пір пройшло відносно небагато, і залишилися свідки подій майже 30-річної давності на заході СРСР. За словами тодішнього заступника голови Кіровоградського облвиконкому Миколи Сухомлина, двоє працівників - завзятих любителів порибалити, намагалися дістати з неробочого приладу свинець для виготовлення вантажив, і через незнання розбили зашиті в пристрій ампули з цезієм.

Як результат – невдалих рибалок з радіоактивними опіками доставили до лікарні.
Мало того, радіоактивний порошок рознесли по місцевості ногами, небезпечні речовини посипалися на метал. Про дозиметри тоді навряд чи хтось чув.

Можна звичайно говорити про нехлюйство і відсутність контролю за обігом радіоактивних матеріалів. За такий кричущий випадок звичайно повинен був хтось відповісти. Причому не тільки рядові, а й вельми високопоставлені особи.
Адже якщо прості працівники так легко дісталися до смертельно небезпечних речовин, що можуть виконати особи зі злочинами нахилами? Так можна забруднити ціле місто!
Тому щоб як то кажуть, не виносити сміття з хати, прийняли рішення зібрати комісію (щоб не було одного винного, разом нести відповідальність – а значить нікому) і ліквідувати всі джерела радіаційного забруднення. Для чого були виготовлені контейнери з заліза товщиною 3 мм, куди був поміщений весь радіоактивний грунт з металевими елементами. Третю частину контейнерів, вміст яких випромінювало більше 300 мікрорентген, що відобразилось на дисплеї дозиметра, вивезли до Чорнобиля, іншу ж частину поховали недалеко від міста.
“Старателів”, які втекли, шукають працівники правоохоронних органів. Правда стаття їм світить зовсім не “радіоактивна” - ставлять в провину тільки спробу розкрадання державної землі, а саме “заволодіння ґрунтовим покривом, поверхневим шаром землі без наявного комплекту дозвільних документів“.
"Підозрювані особи вже визначені, в даний час встановлюється їх місцезнаходження. Після розшуку, люди будуть викликані для дачі показань” - повідомив слідчий Денис Вербовий.

Що робити з виявленим сховищем небезпечних відходів ?

У міській раді планують:

1 Радіоактивні матеріали перепоховати
2 Внесення інформації про поховання на карти
3 Захистити могильник і не допустити туди попадання людей

“Для цього необхідно залучити компанію з ліцензією на проведення подібного виду робіт” - каже в.о. начальника управління НС м Кропивницького Олексій Гненний.
Міські чиновники запевняють, що на радіаційний фон в самому місті розриття могильника абсолютно не вплинуло, тому закликають городян не піддаватися паніці.
Хочеться вірити, що це так, хоча нам і про Чорнобиль довгий час не давали достовірної інформації, тому для контролю радіоактивного фону і ступеня забруднення предметів, після таких повідомлень все більше громадян хочуть купити побутовий дозиметр, ринок яких в Україні, особливо після вибуху на Фукусімі, серйозно розширився. Страх робить свою справу. Причому як ми побачили, часто обгрунтований. Що робити, як то кажуть в перефразований відомій приказці: “чиновникам довіряй, але радіацію сам перевіряй”.

У цій історії залишається кілька запитань.

  1. Може пора зробити інвентаризацію таких об'єктів? Йдеться звичайно про місця, де були таємні поховання. Про них знають, але офіційно ще з часів СРСР локальні могильники радіоактивних відходів на карті не позначені. Інакше від описаних випадків ніхто не застрахований.
  2. Хотілося б дізнатися, як зловмисники виявили поховання? За допомогою металошукача? Або вони більш обізнані, ніж влада?
  3. Чи всі пункти прийому металів обладнані вимірювачами радіації ?

Не хотілося б, щоб так би мовити “люди гинули за метал”. Радіоактивний. Тим більше, рядові громадяни, які ніякого відношення не мають до злочинного промислу.