Як яструб відлякує птахів від полігону

При всій повазі до диких птахів, вони є справжньою заразою, головним болем для місць, де звикли пастися, звичайно там, де є їжа, причому в необмеженій кількості.
Заразою у прямому та переносному сенсі. По-перше, є доступ до необмежених джерел харчування, інстинкт підказує їм, що “тут все надійно”, можна вивести пташенят, а значить, якщо не вжити своєчасних заходів з відлякування птахів, то через рік-другий у небі буде чорно від пернатих, молодих та старих.
А в прямому тому що чайки, ворони, та інші птахи, збиваючись сотнями і тисячами в зграї, поїдаючи недоїдки, звезені сміттєвозами з навколишніх населених пунктів, занурюючи лапи в сміттєву жижу, в якій велика кількість хвороботворних бактерій, збираючи на пір'ї шкідливі для життя і здоров'я людей мікроби і потім летять у сусідні села, поливають послідом скла тракторів, бульдозерів, іншу техніку, змушуючи витрачати час персоналу, гроші, знезаражуючі засоби, з ризиком заразитися.
І так нескінченно, вдень та вночі.

Хижі відлякувачі птахів довели свою ефективність

Так, проблема з одного боку вирішувана. Засобів та інструментів зараз пропонується безліч, залежно від каналу впливу.

1. Насамперед це звук. Найпопулярніший. Саме на звуковій (біоакустичній) основі працюють гучні відлякувачі птахів, розраховані на 5-10 гектарів. Такі прилади зазвичай мають ряд налаштувань від рівня звучання і таймера до датчика, щоб у нічний час стояла тиша.
2. Щодо відлякування птахів від садів, городів, і полігонів ТПВ, то за останні роки отримані позитивні відгуки про так звані грімгармати – так і є, вони створюють хльосткі, різкі постріли від згорілого газу.

Про лякало ми не говоримо. Якщо масштаби обчислюють гектарами, їх потрібно багато, їх не видно, оскільки вони стоять низько, їх запросто знесе через необережність сміттєзбиральна техніка.
Тому сьогодні ми поговоримо про живих відлякувачів, які спільно з людиною дуже успішно борються з птахами. Причому це спосіб гуманний, ніхто нікого не вбиває і не поїдає, а яструб відлякує, злітаючи вгору, дрібних птахів, проти яких якраз його і "наймали на роботу", виключно своїм грізним виглядом.
Але якщо ми повертаємося до суворої класифікації засобів, призначених для відлякування птахів, то яструбів можна віднести до візуальних. Бачать – лякаються – відлітають. Те, що й треба.
І що доведено досвідом, то на відміну від акустичних приладів, до яструбів неможливо звикнути! Тому що звук навіть найгучніший і найстрашніший, залишається штучним. Послухають його птахи шкідники і зрозуміють, а це ж обман! Ніхто їх не схопить пазурами, не вп'ється дзьобом у м'яке тіло, щоб вирвати шматки м'яса.

А ось із злісними яструбами, такий варіант не пройде. Або відлітати – або тебе з'їдять.
Головне – не запускати ситуацію. Птахи розмножуються у геометричній прогресії.

Тобто, скільки пташиних ротів зможе прогодувати ця територія.
Так для сміттєзвалища середніх розмірів ця ємність може досягати 16 тис. птахів. Ціла армія потенційних переносників бруду та посліду.
Тепер ближче до яструбиного методу боротьби. Насамперед, звичайно, потрібно звернутися до експертів – орнітологів, які працюють з яструбами – тетерів'ятниками.
Чи дорого це? Так, корм для птахів, зарплата фахівцям, місця для відпочинку і т.д.
Але з іншого боку достатньо пари хижаків. Адже їх бачать здалеку, на сотні метрів у колі. Розбити сміттєві купи на сектори та обходити з яструбами в руках.
Чому обходити? Тому що вільно вони не літають. Як ми вже казали, вони не повинні їсти здобич. Навпаки, чим вони голодніші, тим більше простимульовані злітати.
Сидять на спеціальній рукавичці і чекають на команди свого наставника – господарі.

• Відомо, що ворони відрізняються досить сильним інтелектом за пташиними мірками. Вони навіть мають свою самоорганізацію.
• Так звані чергові птахи щойно помітять своїм зорким зором смертоносного ворога - відлякувача, відразу ж подають сигнал решті зграї.
• Остання знімається з місця та летить подалі.

Яструби перебувають у повному достатку. Треба їх не перегодовувати. Щоб як людина, виходили з-за столу трохи голодними, щоб був стимул полювати.
Результати - кількість птахів за один сезон зменшилася в 10 разів.
Ну і насамкінець відзначимо цікавий історичний факт. У чудовому історичному романі А. Дюма "Королева Марго", у короля Карла IX жили сокіл і боривітер. З їх допомогою імператор Франції не відлякував, як у нашому випадку, а травив (не в прямому, а переносному сенсі, тобто знищував) дрібних птахів, які і в ті роки, як і зараз завдавали багато неприємностей у саду, тим самим отримуючи від цього кровожерливе задоволення. Це було ще в середині XVI століття !