Пн–Пт: 09:00–17:00 brom@brom.ua

Радіаційна небезпека - дози, вплив та нормативи

Радіація перебуває скрізь. Вона була частиною нашого довкілля з народження планети. Радіація існує у атмосфері, землі, воді і навіть усередині нашого організму. Це називається природним радіаційним тлом, його не уникнути. Існують місця підвищеної радіоактивності - природні або творіння рук людини, що потребує певних засобів захисту та дозиметричного контролю.

Радіаційна дія

Радіація впливає на ваше тіло, накопичуючи енергію в тканинах, що може призвести до пошкодження клітин. У деяких випадках це не викликає жодного ефекту. По-друге, клітина може стати аномальною, а потім злоякісною. Це залежить від сили та тривалості впливу. В окремих випадках, коли величезна кількість радіації за короткий час зазнає смертельного результату, смерть може наступити протягом декількох днів або годин.

  1. Ми називаємо це гострою дією. Яскравий приклад - це аварія на ядерному реакторі підводного човна К-19 у липні 1961 року. Протягом двох тижнів через опромінення померло 8 членів екіпажу, хто безпосередньо брав участь у ліквідації аварії.
    Саме тому, враховуючи й інші інциденти: Чорнобиль, Фукусімську аварію, різко виріс попит на персональні або стаціонарні дозиметри, щоб мати повну картинку про наявність або відсутність радіації у навколишньому середовищі, предметах, матеріалах, продуктах харчування, металобрухті, будматеріалах тощо.

  2. З іншого боку, хронічне опромінення — це частий вплив низьких доз радіації протягом тривалого часу. Може бути затримка між початковим впливом та наступними наслідками для здоров'я. На сьогоднішній день найкраща інформація, яку ми маємо про ризик для здоров'я та радіаційний вплив, походить від людей, які пережили атомне бомбардування в Японії. Вчені зі США протягом десятиліть вивчали наслідки атомного вибуху.
Ми вимірюємо кількість радіаційного опромінення в одиницях, які називаються мілібер (мбер).

Вищі показання вимірюються в мЗв, які можна помножити на 100, щоб отримати мБер. У середньому (хоча накопичена доза коливається від країни до країни), люди отримують середню річну дозу близько 360 мбер. Понад 80 відсотків цієї дози посідає природне радіаційне тло. Однак якщо брати Україну, на середню дозу впливає не близькість до АЕС, як можна подумати, а, наприклад, вугільні відвали, терикони, поруч із якими дозиметр швидше за все зафіксує підвищений рівень радіації. І тим більше ця картина спостерігається поряд із урановими копальнями. Тобто на рівень радіоактивного опромінення впливає місце, де ви живете. Або якщо візьмемо Сполучені Штати Америки, то люди, які живуть у тихоокеанській північно-західній частині США, зазвичай одержують лише близько 240 мбер із природних та штучних джерел. А ось жителі Північного Сходу отримують до 1700 мбер на рік, в основному за рахунок радону, природного для гірських порід та ґрунту. Про що говорить остання наведена цифра? Чи безпечні 1700 мбер?

Таблиця доз радіації для контролю дозиметром

У цій таблиці вказано лише іонізуюче випромінювання. З усіх видів неіонізуючого випромінювання тільки ультрафіолетові промені викликають рак.

10 000 мЗв (1 000 000 мбер) У вигляді короткочасної дози та дози для всього тіла можуть спричинити негайне захворювання та наступну смерть протягом кількох тижнів.
Від 1000 до 10 000 мЗв (від 100 000 до 1 000 000 мбер) При короткочасній дозі може спричинити тяжку променеву хворобу з підвищеною ймовірністю смерті.
1000 мЗв (100 000 мбер) При короткочасній дозі викличе негайну променеву хворобу у людини із середніми фізичними даними, але навряд чи призведе до смерті.
Короткочасні дози, що перевищують 1000 мЗв (100 000 мбер) Протягом тривалого періоду, створюють певний ризик розвитку раку в майбутньому.
При дозах вище 100 мЗв (10 000 мбер) Імовірність раку (а не тяжкість захворювання) збільшується зі збільшенням дози.
50 мЗв (5000 мбер) Вважається найнижчою дозою, за якої рак може виникнути у дорослих.
20 мЗв/рік (2000 мбер) В середньому за п'ять років — це межа для радіологічного персоналу, такого як працівники атомної промисловості, шахтарі з видобутку урану або мінеральних пісків та працівники лікарень (всі вони перебувають під пильним наглядом).
10-12 мЗв (1000-1200 мБер) В одній дозі еквівалентно комп'ютерній томографії всього тіла.
3 мЗв/рік (300 мбер) Є типовим фоновим випромінюванням від природних джерел, включаючи в середньому майже 2 мЗв/год від радону повітря.
2 мЗв/рік (200 мбер) Є типовим фоновим випромінюванням від природних джерел, зокрема у середньому 0,7 мЗв/год від радону повітря. Це близько до мінімальної дози, отриманої всіма людьми у будь-якій точці Землі.
0,3–0,6 мЗв/рік (30–60 мбер) Типовий діапазон потужностей доз від штучних джерел випромінювання, переважно медичного. Він включає сканування щільності кісток, рентгенографію зубів, грудної клітини і кісток.
0,01–0,03 мЗв (1–3 мБер) Є типовим випромінюванням від польоту літака на декілька тисяч км. Однак часті польоти на великі відстані кілька разів на рік (наприклад між континентами) можуть змінюватись від 1 до 6 мЗв (100–600 мбэр).

Якщо ви зазнали впливу радіації

Аварія на атомній електростанції може спричинити витік шкідливого випромінювання в атмосферу. У багатьох фільмах апокаліпсису та книгах загрози радіації, такі як ядерні аварії та вибухи, використовуються як привід для гострих відчуттів. Якщо брати Україну, у нас такий непередбачуваний сусід з ядерною зброєю, що дісталася у спадок від СРСР. І що в нього в голові, одному Богові відомо. Але навіть якщо на нас не скинуть бомбу, і не вдарять тактичним ядерним зарядом з гаубиці або ракети "Іскандер", то не виключені й інші види радіаційного впливу з подальшим захворюванням на променеву хворобу. Радія може потрапити в навколишнє середовище: аварія на атомній електростанції, вибух атомної бомби, випадковий викид із медичного чи промислового пристрою, випробування ядерної зброї чи тероризм (наприклад, брудна бомба). Зокрема, якщо йдеться про медичне обладнання, яке випромінює радіацію, воно вимагає регулярного та професійного дозиметричного контролю. Коли ми говоримо в цілому про радіаційний вплив, ми маємо на увазі на щастя рідкісні випадки великомасштабного викиду радіонуклідів.

У кожному населеному пункті має бути план дій у разі радіаційної катастрофи.
За це відповідають Міністерство надзвичайних ситуацій спільно з місцевою владою. Відповідальні посадові особи мають бути навчені на підставі інструкцій, щоб знати, як організувати роботу у разі виникнення надзвичайної ситуації. В цей час населенню може бути рекомендовано залишатися вдома, а не евакуюватися, залежно від обставин. Чому? Так може бути безпечніше. Це пов'язано з тим, що стіни вашої оселі можуть фактично блокувати частину шкідливого випромінювання. Найбезпечніша кімната в будинку — та, в якій найменше вікон, можливо, ваш підвал чи ванна. З товстими бетонними мурами.
Якщо ви працюєте з радіацією та радіоактивними матеріалами, існують обмеження на кількість радіації, якої ви можете зазнати. Залежно від галузі, в якій ви працюєте, існують також запобіжні заходи, такі як захисне спорядження, маски, рукавички та фартухи зі свинцевою підкладкою.
У випадку аварійної радіаційної ситуації перше, що потрібно з'ясувати, – чи не опромінені ви. Це визначається за допомогою дозиметричних приладів і можливо якщо у вас присутні радіоактивні матеріали на вашому тілі або всередині нього. Що рекомендується, щоб не поширювати радіацію:

  • швидко уникайте джерела опромінення;
  • зніміть верхній одяг;
  • помістіть його в поліетиленовий пакет;
  • помийте всі відкриті частини тіла.

Внутрішнє забруднення радіацією може вимагати медичної допомоги.
Якщо ви зазнали впливу радіації, медичний персонал може оцінити вас на наявність променевої хвороби або отруєння за допомогою перевірки симптомів, аналізів крові або дозиметра на основі лічильника Гейгера, який може визначити місцезнаходження радіоактивних частинок. Залежно від тяжкості впливу існують різні види лікування. Знезараження — це перший крок, і це може бути все, що вам потрібно. Аналізи крові можуть призначатися щорічно, щоб перевірити наявність пізніх симптомів.
Існують також таблетки, які можна прийняти, щоб зменшити симптоми впливу. Можливо, ви чули про людей, які приймають таблетки йодиду калію у разі ядерної аварії. Ці таблетки запобігають концентрації радіоактивного йоду в щитовидній залозі. Важливо розуміти, що йодид калію не забезпечує захисту від прямої дії радіації або інших радіоактивних частинок, що знаходяться в повітрі. Берлінська блакитна — це тип барвника, який зв'язується з радіоактивними елементами, такими як цезій та талій. Це прискорить виведення з організму радіоактивних частинок, зменшивши кількість радіації, яку можуть поглинути ваші клітини. Діетилентріамінпентаоцтова кислота (DTPA) зв'язується з металом у радіоактивних елементах, таких як плутоній, америцій та кюрій. Радіоактивні частинки виводяться з організму із сечею, знову зменшуючи кількість радіації, що поглинається.

Норми радіаційної безпеки в Україні

  1. НРБУ-97, ДДН 6.6.1-6.5. – 001-98. Київ, 1998.
  2. Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки. ДСП 6.177-2005-09-02. Київ.2005.
  3. Допустимі рівні радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді ДН 6.6.1.1-130-2006. Київ.2006. Затв. Наказом МОЗ України 03.05.2006 № 256
  4. Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів 137Cs і 90Sr у деревині та продукції з деревини. ГН 6.6.1-120-2005. Київ.2005
  5. Державні санітарні правила та норми "Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів та проведення рентгенологічних процедур". Затв. Наказом МОЗ України 04.06.2007 № 294
  6. Державні санітарно-екологічні правила та норми з радіаційної безпеки під час проведення операцій з металобрухтом. ДСЕП:Н 6.6.1. -079/211.3.9.001-02. Київ, 2002.
  7. Санітарні правила влаштування та експлуатації радіоізотопних приладів. № 1946-78.М.1980.
  8. Санітарні правила роботи з джерелами рентгенівського випромінювання, що не використовується.. № 1960-70.М.1980.
  9. Санітарні правила з радіоізотопної дефектоскопії. № 1171-74.М.1975.
  10. Санітарні правила поводження з радіоактивними відходами (СПОР-85). СанПіН 12-129-11-3938-85. М.1986.
  11. Правила ядерної та радіаційної безпеки під час перевезення радіоактивних матеріалів. Утв. Наказом Держкомрегулювання України від 3.05.01. № 18

Схожі статті

Про рентгенівське випромінювання

Чи небезпечні рентгенівські промені? Але і без них вже важко уявити наше життя