Особливості вимірювання вологості грунту на місцевості щуповим вологоміром
Як в домашньому горщику з квітами, так і в теплиці з розсадою або вже зростаючими помідорами і огірками, одним з перших показників грунту, поряд з температурою і кислотністю, є вологість.
В значній мірі від вмісту вологи залежить швидкість всмоктування мікроелементів з грунту, включаючи внесені добрива і швидкість набору зеленої маси. А якщо вологість занадто висока і причому тривалий час, можливо загнивання коренів, розвиток хвороботворних мікроорганізмів, шкідливих комах, що в кінцевому підсумку може призвести до втрати очікуваного врожаю.
Згідно з ГОСТ 28268-89 для вимірювання вологості грунтів в лабораторних умовах необхідний комплект обладнання, і приладдя:
- ваги лабораторні;
- сушильна шафа;
- ексикатор;
- щипці тигельні, шпатель, стаканчики вагові;
- вазелін, хлористий кальцій.
Попередні відібрані зразки підсушуються за часом кілька годин з наступним зважуванням.
Визначення вологості грунту термогравіметричним методом як бачимо, вимагає оснащення і організації роботи повноцінної лабораторії з кваліфікованим персоналом. Плюс до цього необхідно вирішити логістичні питання, пов'язані з транспортуванням зразків.
Але існує інший, експрес-варіант, коли досить мати один компактний, переносний і швидкісний вологомір грунту, занурюваний в глиб і надає інформацію буквально за секунди.
Щоб продовжити термін служби цього цифрового вимірювача, оптимізувати витрати часу і отримати прийнятний по точності результат, дамо кілька порад по вимірах вологості ґрунтів.
-
Не треба поспішати.
Головним вимірювальним елементом приладу, є подовжений щуп з датчиком на кінці. Що там на глибині в 5-10-15 см - не відомо. Навіть якщо ділянка перекопується кожен сезон, завжди існує ризик пошкодження чутливого сенсора при ударі об каміння на глибині. Там можуть попастися і залізні банки і скло та інше тверде сміття.
Вологомір грунту вимірює дуже швидко, тому поспішати не треба, повільно опускаючи сенсор на потрібну глибину, підтримуючи тактильний зворотний зв'язок.
Як тільки відчуємо, що всередині грунту щось не дає далі просуватися, зміщуємося на 5-7 см або далі в бік. Оскільки вологість різко не змінюється з такою малою відстанню, на результат це не вплине, а от збереже прилад, це точно. -
Для перестраховки
Щоб точно не пошкодити інструмент, слід витратити трохи часу і підготуватися.
Взяти металевий стрижень, наприклад зварювальний електрод діаметром 3-4 мм, і занурити його в передбачуване місце проникнення щупа. Якщо вільно пройшов, значить каменів немає, “шлях вільний” і в отвір, що утворився, спокійно опускаємо зонд.
Це метод вирішує ще одну задачу. А саме полегшує проникнення вимірювача вологості в попередньо підготовлений отвір меншого діаметру. Тим хто працював з дрилем, знають як легко розсвердлювати попередньо підготовлений отвір свердлом меншого діаметру.
Стрижень діаметром 5 і більше мм використовувати не можна, оскільки щуп не буде щільно “сидіти” в грунті і вологомір буде показувати не достовірне значення.
В цілому, щільне облягання всієї циліндричної поверхні зонда дуже впливає на точність показань приладу для вимірювання вологості грунту. -
Складання плану ділянки
Якщо 6 соток городу ідеально вирівняні, відсутні западини і дерева, що створюють тінь, досить зробити кілька вимірів і переконатися, що значення вологості з великою часткою ймовірності буде однакове.
Якщо ж присутні ями, природні западини, на ділянці посаджений фруктовий сад, то рельєф місцевості впливає на розподіл вологи і в залежності від площі земельної ділянки бажано скласти карту місцевості або просто умовно, в розумі, намітити контрольні точки, куди буде занурюватися вимірювач вологості.
Підготовча робота необхідна, оскільки в низинах, вологість може бути вище, як і під тінню дерев.
Крім поливу і природних опадів (дощу), в деяких місцях, волога в грунт потрапляє з високо розташованих підземних вод.
Також грунт є гігроскопічним матеріалом і вбирає вологу з навколишнього повітря.