80 років жаху Хіросіми. Як одна бомба круто змінила світ назавжди

Швидко або повільно летить час, але вже пробігло рівно 80 років з моменту першого в історії світу застосування ядерної зброї в бойових цілях.
Першою жертвою стала Хіросіма. Коротко зазначимо, що перша половина 40-х років минулого століття була відзначена надзвичайно інтенсивною, вкрай складною та неймовірно секретною роботою вчених, зібраних разом для участі у Манхетенському проекті. Метою яких була розробка небаченого досі за руйнівною силою зброї.
І справа не стільки у другій світовій війні та двох головних державах, що протистояли світові і повалених в результаті – Японії та Німеччини.

А ви знаєте, що долю Хіросіми міг би цілком розділити Берлін? Такі плани всерйоз розглядалися. Але німці капітулювали раніше японців, та й повна готовність до застосування атомної зброї була лише до середини літа 1945 року.

А річ у тому, що вчені почали "підбиратись" до таємниці ядерних реакцій тільки в другій половині 30-х років - на початку 40-х років XX ст.
І кульмінацією, в якій сплелися досягнення наукової думки, геополітика, ситуація на полі бою, стала бомба "Little Boy", скинута о 8:15 06.08.1945 на Хіросіму.
Сьогодні, в день 80-річчя смертоносного бомбардування, мер Хіросіми Кадзумі Мацуї згадав про те, що існуючі конфлікти у світі і зокрема в Україні та на Близькому Сході – це тривожні дзвіночки, оскільки торкаються інтересів країн, що володіють найбільшим арсеналом ядерної зброї у світі - США та Росії.
Кадзумі Мацуї на церемонії, присвяченій 80-річчю з дня знищення міста американською атомною бомбою, яка відбулася в середу вранці 06.08.2025 у міському меморіальному парку Хіросіми, де зібралися жителі, жертви, які вижили та запрошені представники зі 120 країн, закликав винести уроки зі страшної сторінки історії.
Свою промову він вимовляв на тлі одного з символів, який так і не стали відновлювати з 6 серпня 1945 року і який так і залишився як жахливе нагадування про всеруйнівну силу ядерної зброї - так званий "атомний купол".

Мер додав: “Ми, розумні люди, ніколи не повинні здаватися. Натомість ми зобов'язані працювати ще старанніше, щоб консолідувати громадянське суспільство з метою скасування ядерної зброї заради справжнього світу у всьому світі.

Тут наважимося додати від себе, що, звичайно ж, цього скоріше за все не станеться. Енріко Фермі, Ейнштейн, Нілс Бор, Опернгеймер та нескінченний перелік справжніх світил науки - саме вони випустили джина з пляшки. І загнати його туди вже не вдасться. Хто ж добровільно віддасть такий козир як ядерна зброя?

І новачків до "ядерного клубу" не пустять. Про що свідчать нещодавні бомбардування ядерних об'єктів Ірану.
Під оплески в небо Хіросіми випустили білих голубів. Як символ миру.
Японія славиться своїми довгожителями. І навіть незважаючи на спекотний жар, радіацію, стрес, фізичні травми, отримані тоді в спекотний у прямому і переносному сенсі понеділок 6 серпня 1945-го, в живих все ще залишаються близько 100 тис. 'хибакуся' - так називають тих, хто зміг пережити наслідки скидання атомної бомби. Їхній середній вік 86 років. Тобто на момент вибуху вони були у віці дитячого садка або початкової школи.
Ці старі люди мають можливість попередити і застерегти і нинішніх політиків та молодь, яка прийде їм на зміну, що ядерна зброя це не інструмент війни, а інструмент знищення планети. Тим більше, що таких “слабких” боєголовок, як атомна бомба "Малюк", що розірвалася на висоті 600 метрів у ранковому небі Хіросіми, просто не існує. Сучасні боєголовки у міжконтинентальних ракетах мають термоядерний заряд 300 Кт-1 Мгт, тобто у 15-50 разів потужніший, ніж "Малюк".

За минулий рік пішло в інший світ майже 5000 хібакуся. Їхні імена були додані до спеціального реєстру. Внаслідок чого сумний список жертв першого атомного бомбардування досяг майже 350 тисяч.
З цієї кількості, 140 тис. жителів Хіросіми загинуло вже наприкінці 1945 року. Приголомшливо-страшні наслідки від бомби довжиною всього 3 метри, скинутої з нового американського юомбардувальника В-29 “Енола Гей”.
Бомба була виготовлена на основі урану-235. З уранової "начинки" вагою 60 кг, у ядерну реакцію вступило всього 600 гр, тобто близько 1%. Це сталося через недосконалість конструкції, що було принесено в жертву надійності та простоті. А решта урану випала у вигляді радіоактивних опадів. Можна уявити, що було б, якби прореагувало не 1%, а хоча б 10%. Або 50%?
Залишимо осторонь морально-етичну сторону події. Оскільки однозначної відповіді ніколи не буде. Американський Президент Трумен мав закінчити другу світову війну якнайшвидше. Він бачив у цьому свою місію. В 1945 Японія була ще дуже сильна. І за прогнозами військових аналітиків, війна тривала б і в 1946 році. Забираючи життя сотень тисяч американців. А це вже "пахло" передчасним завершенням політичної кар'єри. Яка тільки-но почалася в квітні 1945 року після раптової смерті попередника Рузвельта.
Тому було прийнято (не просте!) рішення змусити Японію капітулювати через шоковий вплив на громадянське суспільство, і цим пекельним мечем відплати і повинна була стати атомна бомба. І не дарма і повністю обґрунтовано вона і зветься "зброя масового ураження".
Через 3 дні, 9 серпня на Нагасакі було скинуто плутонієву бомбу "Товстун".
І імператор здався. Знав би він, що на ці дві бомби, уран і плутоній напрацьовували довгі місяці і наступних вибухів можна було чекати дуже довго... І слова Трумена про те, що "ми будемо скидати атомні бомби, поки Японія не капітулює", були простим блефом. Вже нічого було скидати. Але Японія капітулювала. Друга світова війна закінчилась. Ядерні вибухи поставили у ній жирну точку.
Багато американців, та й не тільки вони, продовжують вважати, що іншого виходу не було і атомне бомбардування цілком виправдане.
Може й так. Японська армія діяла також дуже жорстоко, винищуючи людей на окупованих територіях. А на своїх землях точилася відчайдушна боротьба за кожний метр землі. А на кожний цей метр була пролита американська кров.

І схоже, що час уже нікого не розсудить. Що було, було. Сторінку перевернуто. Але чи закрито книгу ?

12000 ядерних боєголовок, накопичених за роки холодної війни, 90% з яких належить Росії та США, цей холодний метал, готовий лише за півгодини на іншому континенті влаштувати атомний армагеддон.

О 8:15 ранку, в точний час, коли вибухнула бомба, в Хіросімі було оголошено хвилину мовчання. Ті, хто зібрався, опустили голови і заплющили очі, а деякі склали руки в молитві. Не забути і не повторити !