Філософія та економіка гібридних інверторів для безперебійного живлення будинку

Не можна сказати, що прагнення максимально не залежати від розподільчих мереж постачання електричної енергії виникло лише в четвертому кварталі 2022 року - на початку 2023-го.
Так, ракетно-шахедні обстріли стали безумовно каталізатором масового попиту на гібридні інвертори для приватного будинка та офісних приміщень, але тренд, хай не такий явний, був заданий значно раніше.

І передували цьому дві основні причини. Перша стосується більшої частини населення, для якої витрати на комуналку мають важливе значення. Для яких вартість послуг взагалі, та електрики зокрема, почала кусатися. Для других, не особливо стиснутих у коштах, грає роль більше завдання глобального характеру.

1. Постійно зростаючі тарифи. Власне активне зростання спостерігається вже як мінімум 5 років. Так, якщо чесно, то електроенергія коштувала раніше, якщо не копійки, то навряд чи комусь надто полегшувала кишеню. До того ж тарифи для промисловості, на відміну від населення, були в рази вищими. Як і європейські ціни. І прагнення привести все тарифне господарство до ладу і послужило однією з причин регулярного, чи не кожен квартал підняття тарифів. Звичайно, є й інші причини, наприклад старіння електричного господарства, що вимагає інвестицій, які знову ж таки закладаються в тарифи.
2. Безвуглецева енергетика. Нездійсненна мрія попри регулярні саміти та заяви країн із групи G20 про те, що добре було б знизити викиди CO2. Побачимо, як це в них вийде. Ні, звичайно, з парниковим ефектом треба щось робити, але на повний перехід на зелену енергетику підуть десятиліття.

Але виявляється, що локально для окремої сім'ї або комерційної структури завдання можна вирішити. Комусь вдається забезпечити свою енергонезалежність на 100% (ідеальний варіант, тим більше - чого дармовим сонячним променям даремно гріти землю), іншим це зробити складніше і дорожче, насамперед це стосується тих об'єктів, які споживають десятки і сотні кіловат енергії.
І сьогодні ми поміркуємо про те, що...

Не окупністю єдиною вимірюється впровадження гібридних інверторів

Напевно більшість громадян України вже зіткнулися з проблемами відсутності електроенергії, коли "вирубують" цілі мікрорайони і тисячі квартир похмуро спотерігають темними вікнами, як очами навкруги і рідкісна яскрава пляма викликає змішану гаму почуттів у сусідів від цікавості "як їм це вдалося?" до заздрості "а чому у мене не так?".
Коли по 3-6-8, а то й по 12 годин вимикають світло, навряд чи у когось це викликає поблажливу посмішку. А скоріше - злість та безсилля. Весь світ підсаджений на електричну голку і якщо нас цього позбавляють, на душі смуток. Хоча щодо безсилля можна посперечатися. Якщо звичайно сидіти і чекати, коли ж включать довгоочікуваний рубильник, тоді погані справи. Уявляємо, як електрик або хтось інший, хто включає/вимикає нам електрику, напевно вважає себе володарем світла. Є володар кілець, а в нас король світла. Адже по суті так і є. повелитель света. А ведь по сути так и есть.

Ще на початку всі епопеї масових відключень, як би їх не називали (стабілізаційними, плановими, аварійними), ряд з “знеструмлених жителів“ ставив на перше місце фінансове питання:

• “інвертор це дорого”;
• “нічого, у мене є ліхтарик”;
• “принесемо акумулятор з гаража, якось перетерпимо, переживемо”;
• “не страшно, що роутер не працює, посидимо на мобільному”.

Але ліхтарики нехай навіть акумуляторні, економні світлодіодні та яскраві, це все-таки кам'яний вік. Ми не шахтарі-прохідники (за всієї поваги до них), щоб пробиратися з лампочкою на лобі як інопланетяни із зали на кухню, щоб повечеряти і маємо право зберегти хоча б частину колишнього електрифікованого життя, як невід'ємного елемента цивілізації, хоча б на кілька годин. Та й мобільна мережа швидко "лягає". А старлінк від Ілона Маска теж живиться не святим духом, а тією самою електрикою. І якби вдалося продовжити цей звичний колись стан від одного вимкнення до іншого, то саме це горде відчуття "моя сім'я зі світлом" одночасно відсуває питання вартості на другий план.
Простіше кажучи, коли ця темрява дістає, про гроші перестаєш думати.
А якщо все-таки думати?

А чи варто рахувати ?

Давайте так. Окупність LED-ліхтарика ніхто не рахує. А ось окупність генератора, зарядної станції або гібридного інвертора із сонячними батареями, щоб спробувати хоча б наблизитися до енергонезалежності, порахувати можна. Все ж таки витрати не малі і деякі покупці хочуть знати, коли все це "відіб'ється"? Але чи потрібно цим займатися?
Як так ? Що Ви розповідаєте?!
Ну добре. Ми проводили такі розрахунки. Якщо приватний будинок споживає влітку до 1 кВт електрики, то термін окупності сонячних батарей складе близько 7 років. Довго? Але 1 Кіловатт це все-таки замало. Ноутбук, роутер, пара лампочок, ну може холодильник. Загалом, щоб утиснутись за мінімумом, тоді підійде.
А якщо треба більше? Щоб, як кажуть, "відчути себе людиною". Адже ось який час настав. До цієї фрази можна поставити зі знаком рівності фразу: "бути з електрикою".

Так от якщо орієнтуватися на 2-3 кВт і термін безперебійного живлення на 5-10 годин, вже доведеться ставити інвертор потужніше, щоб у розетках були звичні 220 В і парочку акумуляторів як зберігачів електрохімічної енергії. І тоді термін окупності розтягнеться на довгі 15-20 років. Довго?
Так, за такого тривалого терміну про окупність говорити немає сенсу. Ми не знаємо, що буде за рік. А тут 20 років.
Так що для дорогих інверторів великої потужності, покликаних повернути звичну якість життя та наповнити конкретним змістом слова, які ми чуємо від кожного другого нашого клієнта: “я вже не помічаю, коли вимикають світло вдома”, що безумовно приємно чути, треба думати не про економіку, а про енергетичну філософію.
І переходити від фінансових питань до оперування поняттями зовсім іншої категорії:

1. “Комфорт”
2. “Спокій”
3. “Зручність”
4. “Незалежність”
5. “Задоволеність”

І це навіть не так філософські поняття, скільки напевно психологічні.
Так, скажімо відверто, доведеться заплатити кількадесят тисяч гривень. Ніхто ж не каже, що Килаватні ДБЖ коштують копійки. Вони не можуть так коштувати. Інакше б їх виробники збанкрутували.

Крім того, рахувати окупність майже будь-якої дорогої речі, купленої у приватний будинок чи квартиру – безглуздо.
Як порахувати окупність автомобіля? Та й навіщо це робити? А скоріше і неможливо це порахувати. Чому? Відповідь та сама, що і для інверторів.
Ви не купуєте машину, Ви купуєте іншу якість життя. Ви стаєте незалежним від брудних маршруток, штовханини та інших супутніх незручностей.
Те саме і з автономними системами електропостачання.
Поки електрика в розетках є, всі перебувають у рівних умовах. Але коли його вимикають, споживачі поділяються на дві категорії. Одні вирішують проблему глобально (генератори, акумуляторні безперебійники), інші обмежуються налобними ліхтариками.
Одні рахують ("ні, дорого, ми якось обійдемось, раніше взагалі люди жили зі свічками"), інші не балакають, а живуть з електрикою.
Саме житло: будинок чи квартира є не активом, а пасивом. Житло не генерує вам дохід. А лише потребує постійних ресурсів для підтримки адекватного стану. Йдеться про ремонт, нові меблі, техніку...
"А чи окупиться моя квартира?" Безглузді міркування. Ви не купуєте квартиру, Ви купуєте незалежність від гуртожитку, батьків, комунального, орендного житла.
Тому ще раз повторимося: для приватного житла розраховувати окупність будь-яких придбаних об'єктів не має сенсу. Чому? Тому це просто ТРЕБА.
Інше питання, якщо ми говоримо про комерційне застосування. Там уже зовсім інший розклад. Там справді потрібно оперувати поняттями прибутку, собівартості, амортизації. І термін окупності має сенс. Тому що комерція генерує дохід. А покупка наприклад інвертора з одного боку, дозволяє наприклад інтернет-магазину працювати у звичному режимі, приймаючи та обробляючи замовлення – це плюс, але з іншого, це разові великі витрати і тобто мінус. А оскільки є дохід і є витрата, то є сенс порахувати окупність.