Інвертор - не стабілізатор!

Багатогодинні відключення світла не тільки забезпечили сплеск попиту на інвертори, але й призвели до обгрунтованного збільшення кількості електрично-специфічних питань щодо того чи іншого аспекту функціювання автономної домашньої електростанції.

І це можна лише вітати! Зростаючу, хоча треба визнати темряво-вимушену компетентність у вказаній сфері.

Але оскільки електрикою користуються всі, а от технічна, інженерна (а особливо електротехнічна) освіта є далеко не у кожного, то і виникає деяка плутанина в термінології та в принципі дії приладів, абсолютно різних за призначенням.
Ми вкотре, і треба визнати не без задоволення, беремо на себе освітню місію, закриваючи прогалини у знаннях. Чим більше будуть знати наші шановні відвідувачі сайту ПП "Бром", тим більше вони заощадять свого часу, грошей та підберуть те обладнання, яке потрібне саме їм, під свої персональні цілі.
Отже, яка тема на сьогодні у нашому інверторно-освітньому університеті?
Прибиратимемо плутанину між інверторами та стабілізаторами.

Якщо говорити про стабілізатори напруги, то і без фахової освіти зрозуміло, що він стабілізує напругу. Тобто видає на виході деяке заздалегідь задане значення. У повсякденному житті ми просто оточені стабілізаторами: струму, напруги, числа обертів. Заряджання телефону – видає 5,6 Вольт або іншу напругу. Як і powerbank. В автомобілі – реле-регулятор невпинно стежить, щоб акумулятор не перезаряджався, балансуючи потоки між генератором та батареєю. У просунутих блендерах, кухонних комбайнах і навіть болгарках стоять системи стабілізації швидкості та обертання, додаючи потужності у разі підвищення навантаження на рухливий механізм.
Глибоко поринати не будемо в тему стабілізаторів. Але зазначимо, що вони можуть виконувати кілька важливих функцій:

• Власне стабілізація напруги. Тобто стабілізатор проектується на певні межі. Наприклад від 180 до 250 В. Якщо на вхід надходить напруга, наприклад 190 В (що не рідкість у сільських районах зі зношеними електромережами), то “додається” 30 В і на виході отримуємо 220 В. Якщо напруга навпаки аномально висока – 240, то з неї "зрізається" надлишок 20 В і знову ж таки на виході отримуємо безпечні для всієї апаратури будинку, і такі бажані 220 В.
• Відсікачі напруги. Ці прилади можуть продаватися окремо і не мати функцій стабілізації. Але їхня роль не менш важлива! Це буквально "рятувальники" від надмірних стрибків напруги. Якщо раптом (малоймовірно, але все ж таки) на вхід у будинок/квартиру замість 220 піде 380 В і все згорить полум'ям і найчастіше безповоротно, то відсікач встигне поглинути весь піковий надлишок. А запобіжник? Може не встигнути спрацювати. Хоча це також критичний важливий елемент захисту. Подібну роль грає і не дорогий за ціною, але не менш важливий варістор - напівпровідниковий захисний елемент, що ціною свого життя рятує дороговартісну техніку.

Але інвертор не виконує функції стабілізатора! Ну… може бути лише з деякою натяжкою. Більше того, він працює дещо по-хитрому. І ми цю кухню розкриємо, щоб ви розуміли, що саме ви отримуєте з інвертором і чи потрібен вам додатково стабілізатор.

Не стабілізує, а перемикається

У паспорті інвертора вказуються межі (нижня і верхня), коли інвертор забезпечує проходження електрики від свого входу до виходу. Транзитер. Як країни, якими рухаються товари до кінцевого пункту призначення.
Уточнюємо написане. Що означає "проходження", який "вхід" та "вихід" ?
Класична схема підключення така. Нехай це буде квартира в багатоповерхівці з електричним щитком на кілька квартир на кожному поверсі.
Без установки інвертора, напруга подається на розподільні коробки і потім розводиться електропроводами всередині стін по кімнатах.
А ось інвертор виступає як посередник, перебуваючи в середині між електрощитком та розетками, тобто споживачами.

Причому, як правило, у переважній більшості випадків до інвертора докуповується акумуляторна батарея, оскільки можливості (фінансові та територіально-просторові) встановити сонячні панелі є далеко не у всіх і акумулятор постає як аварійне джерело електрики для надійного підстрахування, коли світло (планово, аварійно чи екстрено) гасне.
І тут можливі 2 режими.

1. Пропускає через себе. Якщо електрика в мережі є присутньою, то інвертор пасивно пропускає через себе електричний струм, нічого не роблячи з напругою на виході! Тобто якщо на вхід подається 200 В, ці 200 В він і пропустить. Буде 230 В – він ці ж 230 і пропустить. Байдуже і неупереджено. "Та як же це так?! Ось це розклад. Чого він тоді не забезпечує стандартну величину – 220 В !" Вибачте! Не треба "навантажувати" на інвертор те, для чого він не призначений. У нього інша функція – не стабілізувати, а забезпечувати напругу 220 В під час вимкнення електрики. "Так ви ж сказали, що він видає не 220 В, а те, що надходить на його вхід, то він і пропускає без перетворення на вихід. Щось плутаєте." Стривайте. Не треба перекручувати. Буквально зараз дійдемо і до цього. Це буде в режимі 2 (наступний пункт). Поки ж що потрібно усвідомити - поки електрика є, то споживачі отримують за фактом, що приходить на вхід (від електричного щитка). Тобто в даному режимі що є інвертор, що його немає.
2. Видає 220 Вольт. Але коли електрика пропадає, то тут вже інвертор демонструє всю свою міць вступає у свої права, “прокидаючись від сну”. Тепер йому сподіватися нема на кого. Єдине, на що він може розраховувати – це на акумулятор. Ну та/або на сонячні панелі, якщо вони є. І якраз у цьому режимі, оскільки він нічого через себе не пропускає (а пропускати власне нічого – світла немає!), А перетворює низьковольтну енергію батареї (як правило це 24, а частіше 48 Вольт) в 220 В. І тут вже відключень і коливань вище/нижче немає ніяких. Тому що коливання напруги в першому пункті залежать від факторів, на які ніхто не зможе впливати. наприклад, напруга просаджена, коли всі "врубили" обігрівачі. У режимі, коли інвертор усім управляє сам, він є господарем становища. А отже, матимемо на виході стабільні 220 Вольт. Адже ніхто не заважає. Від сусідів по поверху чи загалом по під'їзду і взагалі від ДПЕК уже нічого не залежить. Коли світла немає – кожен сам за себе! Що красномовно спостерігаємо, коли бачимо вікна під час відключення світла. Яскраво, як і раніше, так що не відрізниш, світяться вікна лише у тих, хто подбав про автономку заздалегідь.

"Так це що ж виходить? Поки світло є, ми можемо отримувати нестабільну електрику, а коли немає світла, то отримуємо ідеальні 220 В ?"
Так і є. І тут якраз і криється відповідь на запитання:
Інвертор - на стабілізатор!
Тому й напруга "стрибає". Тому що функція стабілізація відсутня. А от у режимі живлення від батареї, функція стабілізації має місце апріорі. Тому що немає причин для стрибків напруги вгору-вниз. Тому в активному режимі (при відключенні світла) можна з правом сказати що: так, інвертор це стабілізатор.

Але зрозуміло, що питання спочатку ставилося не про це. А про те, чи інвертор виступає як стабілізатор, коли електрика є. І тут уже відповідь очевидна і неодноразово нами підкреслена. Ні! Коли світло є, інвертор – це не стабілізатор.
Хоча… Навіть у режимі присутності світла, інвертор хоч і не стабілізує, але може виступати як відсікач, тим самим реалізуючи функцію аварійного обмежувача напруги (якщо електрик, що випив або недосвідчений, не дай Боже підключить 380 В в мережу 220 В). І такий захист це в принципі норма для брендів, наприклад, Deye, що репутаційно добре себе зарекомендували на ринку України. І хоча це зовсім не по темі, але не можемо мимоволі не торкнутися відповіді ще на таку репліку, яку іноді доводиться чути.

Оце так ! Щось дорого у Вас! Мені б за 10 тис. грн. інвертор на 5 кВт.

Так, є такі. Але скільки в них ланцюгів захисту? Що там у них усередині? Може лише плавкий запобіжник? А не дороге розумне електронне реле. Яке навіть може керуватись мікропроцесором.
Якщо ж почитати технічні характеристики інверторів середньої та високої цінової категорії, ми там побачимо цілий розсип захисних схем: перенапруга, перезаряд, перегрів, обмеження струму заряду/розряду...

"Отже, якщо нам потрібна стабільна напруга під час присутності світла, нам потрібно ставити ще й стабілізатор ?"

ТАК. Все вірно. Тому що і інвертор, і стабілізатор виконують різні функції.
Але з огляду на все вищевикладене, ще раз акцентуємо увагу на наступному. А далі – вирішувати вже Вам.

Тобто в деякому контексті можна вважати, що інвертор може виступати як аварійний не те що стабілізатор, але як мінімум обмежувач, точніше вимикач (коли напруга надмірно збільшена) і як автономне джерело живлення, переходячи на акумулятор (якщо напруга падає надто низько або зовсім зникає).
Купити інвертори та акумулятори до них, окремо або в комплекті (у тому числі ХІТ – на 5 Квт) ви можете, зателефонувавши за телефонами:
+38 (044) 334-49-44
+38 (097) 559-01-01
+38 (095) 559-01-01