Що взяти з собою у домашне бомбосховище

Тривожний звук повітряної сирени, що накриває цілі міста та області України, є важливим та невідкладним знаком для кожного з нас, щоб переміститися до обладнаного укриття. Навіть якщо системи ППО спрацюють на 100%, падіння уламків - гарячих, гострих, а отже, все ще смертельно небезпечних, з непередбачуваною траєкторією, неминуче.
Тривоги можуть тривати кілька годин, коли ворожі ракетоносії піднімаються у повітря. А значить місце безпечного перебування людей хоч і є тимчасовим, але все ж таки не обійтися хоча б без мінімальних засобів, якими контролюють мікроклімат та інші параметри життєдіяльності, особливо якщо це родина в домашньому бомбосховищі або десятки людей в обладнаному підвальному приміщенні.
Ми не розглядаємо будівництво бомбосховищ під ключ, з нуля. Які можна порівняти за вартістю з квартирою. До речі, нова галузь на ринку. Точніше сказати так. Бункери будували і раніше. Але зараз, у воєнний час, коли практично вся територія України перебуває під загрозою обстрілу російського агресора, попит на капітальні будівлі для власного захисту зріс.

Ми сьогодні говоритимемо про варіант, коли в приватному будинку є підвал, але збудований ще в мирний час, призначений для зберігання консервації, як винний льох, але зараз настав час послужити йому ще й як захисне укриття від ракетних і дронових атак.
Що вдієш, якщо ми живемо в такий час, і більше того, існує, м'яко скажемо так, ненульова ймовірність застосування і ядерної та хімічної зброї.
Перебувати на землі та під землею це не просто зміна місця постійного проживання, на місце тимчасового перебування. Переміщення всього на кілька метрів під землю спричиняє цілу низку питань, які слід вирішити заздалегідь.

Які прилади знадобляться в домашньому бомбосховищі

Контроль вологості та температури

Якщо зовні, над поверхнею землі, можна відкрити вікна і таким чином забезпечити пасивний рух повітря, то під землею такої розкоші немає.
А отже, й припливу свіжого повітря немає. Точніше, організувати його можна, але дещо складніше. Так, основна проблема, це, звичайно, наявність достатньої кількості кисню для дихання. І як неминучий наслідок – зростання концентрації вуглекислого газу. Але про це нижче за текстом.

Зараз відзначимо, що для комфортного перебування людей повинні бути забезпечені необхідні показники температури та вологості. Особливо якщо в притулку годинами перебувають пенсіонери, хворі, ослаблені люди, яким важко дихати, як у надмірно сухому, так і зволоженому повітрі. З вибором приладів взагалі нема проблеми. Побутові термогігрометри в інтернет-магазинах України представлені у великій кількості. Адекватні ціни. Різноманітність брендів. Як правило, 2-3 і більше додаткових функцій: годинник, календар, будильник…

Перевірка вентиляції

Сама по собі вологість визначається досить прохолодною температурою, яка завжди неминуче зменшується нижче за рівень землі, навіть влітку, а взимку і поготів. Наслідком є конденсація вологи з повітря. Ми писали про це, коли розглядали, що таке точка роси. Волога на стінах і на підлозі приваблює слимаків і мокриць, цих постійних супутників місць зберігання овочів у підвальних приміщеннях. Якщо приміщення опалюється, а отже і просушується, це вже веселіше і показник вологості прийде в норму. Якщо не переборщити. І не пересушити. Однак вологість може бути знижена ще одним шляхом - циркуляцією повітря. Тим самим за допомогою провітрювання ліквідується застій.
Вентиляція необхідна обов'язково. Не тільки щоб було сухо, а й з погляду безпеки, щоб молекули кисню безперервно надходили з вулиці. Якщо вентиляційний канал короткий, і світло в “кінці тунелю" видно візуально, те й прочистка не складе труднощів.

Інша річ, якщо вентиляційні канали довгі і вигнуті, і щоб бути впевненим, що приплив повітря буде, необхідно в обов'язковому порядку перевіряти тягу анемометром.
Ми використовуємо саме цей газово-опалювальний термін - "тяга", навіть якщо в бомбосховищі немає котла. Якщо тяга в порядку, значить павуки не забили хід павутинням, там не скупчився багаторічний пил і птахи не звили гнізда.

Вимірювання рівня CO2

Якщо витяжка працює, то поглинати кисень можуть як люди, так і обігрівачі, особливо старі, зі спіраллю. Тому рекомендується оснащувати приміщення – укриття ще й детектором вуглекислого газу. Технологія їхнього виробництва розвинулася настільки, як і конкуренція на ринку, що вартість адекватна навіть для моделей з кольоровим дисплеєм.

Крім цифр, ці прилади зазвичай забезпечені сигналізатором, який видає звуковий сигнал при перевищенні порога, може змінюватися колір цифр. Це ще одна ознака того, що не працює належним чином вентиляція, тобто помічник, порадник або уточнюючий пристрій до показань анемометра. Ось він нерозривний зв'язок як приладів для вимірювання параметрів мікроклімату, так і самих величин.

Хоча на рівень вуглекислого газу повітря в бомбосховищі впливають і інші фактори:

• кількість людей;
• площа приміщення;
• діаметр повітроводу.

Автономне електроживлення

До систем життєзабезпечення належить і наявність електрики. Торішні блекаути дали досвід того, що практично для будь-яких споживачів електрики існує одразу кілька електроенергетичних рішень: power bank, зарядні станції, генератори.
І звісно, потужний поштовх отримав ринок інверторів. Чому ?

1. По-перше, тому що маючи свої власні автономні 220 В (які знадобляться і в мирний час!), можна живити все. Може звичайно зі зменшеним енергетичним апетитом, виключивши електричні чайники, пральні та мікрохвильові печі.
2. По-друге, інвертори можуть використовуватися не тільки як аварійні джерела живлення в комплекті з батареєю, а й можуть запасати енергію від сонячних панелей, взагалі не вдаючись до послуг побутової електромережі. Якщо споживачі не споживають більше, ніж надходить потужність від сонця.

Середній інвертор для будинку на 5 кВт цілком задовольнить запити сім'ї у освітленні, зв'язку, живленні роутерів і ноутбуків. А якщо розрахунки показують, що на все про все на час повітряної тривоги вистачає 3 кВт, то можна придбати інвертор ще дешевше.
В основному що потрібно? Насамперед світло.
Автономну систему освітлення в бомбосховищі можна побудувати на основі малопотужних світлодіодних ламп, що мають відмінне поєднання яскравості при зниженому електроспоживання на відміну від ламп розжарювання, оскільки останні по суті є більшими прасками, ніж джерелами освітлення.
"А сонячні панелі пошкодяться осколками?!" Так, це правда і вдіяти з цим нічого не можна.
Якщо інвертор і акумулятор можна надійно сховати під землею, то за визначенням сонячні фотоелементи повинні бути відкриті сонцю, а значить теоретично і уламкам від дронів, ракет і снарядів (не дай Боже звичайно). Це найтендітніша частина конструкції і найніжніша.
Тому, хоча гібридні інвертори і можуть підключатися безпосередньо до сонячних панелей, ми неодноразово писали про те, що для балансу – насамперед у нічний час, краще ставити одну або кілька батарей (залежно від того, який час автономної безперебійної роботи Вам потрібний).

Радіація

Проникаюча радіація: гамма, бета-випромінювання, це звичайно, найменш ймовірне (хочеться сподіватися на це) і не менш страшне явище, ніж обстріл. І справа не лише у гіпотетичному застосуванні ядерної зброї. Ми пам'ятаємо Чорнобиль. А ще є тактична ядерна зброя (невеликі ядерні заряди, вмонтовані у крилаті ракети, артилерійські снаряди та міни).
У бомбосховищі доступ до джерел інформації може бути обмежений. А навіть якщо відомості про застосування ядерної зброї чи про аварію на ядерному об'єкті надійдуть, все ж таки кращого засобу, ніж скористатися індивідуальним дозиметром, який прояснить картину, не існує. Чому? З кожним кілометром від епіцентру вибуху прогноз радіоактивного забруднення стає все менш достовірним. Дощі, що прибивають радіоактивний пил, вітри, природні перешкоди у вигляді лісів, гір, будов – усе це може у рази послабити вплив радіаційних наслідків. А може й навпаки.
Тому перевіряти обстановку краще своїм особистим приладом для вимірювання радіації.

Дорогий та професійний, а значить надточний Вам не потрібний. В основному “сміття” (не радіоактивне, а вимірювальне!) з ринку вже пішло. Ми маємо на увазі низькоякісні прилади, які міряють зіверти та мікрорентгени не краще, ніж ворожка. Зате в асортименті є моделі за адекватною ціною і з достовірним відображенням рівню радіації.

Захист від гризунів

Та хіба ж це проблема? Це ж не житлова кімната. Який сенс ставити відлякувач від гризунів, якщо ми там лише 1 % часу. Правильно. Якщо йдеться про витрати електроенергії. Твердження має право на життя. Але є і трійця солідних спростувальних контраргументів.

1. Навіть потужні ультразвукові відлякувачі (йдеться про побутові моделі, для промислових - розкладка інша) споживають 5-10 Вт. Це взагалі ні про що. Ніхто ж не замислюється над тим, що холодильник "тягне" у 20-50 разів більше.
2. Якщо все ж таки вирішили заощадити, і тоді гризуни постійно шастатимуть по підвалу між тривогами, то вони неминуче залишають заразу, що переноситься на лапах і шерсті. І оскільки приміщення закрите, особливо якщо воно невелике, то коли вся сім'я спускається вниз, всі починають вдихати мікробно-алергенну суміш, що витає в повітрі, і збирати бліх, що стрибають непомітно на одяг. Від уламків захистилися – від мишей заразилися.
3. Є третій варіант – відлякувач від гризунів на батарейках. Працює до 4-х місяців від однієї “Крони”. Ні розетка йому, ні електрична проводка не потрібні. А деякі прилади діють і на комах, таких як таргани (електромагнітними хвилями) та комарів (свистячим звуком).

"А ми хочемо з собою взяти свійських тварин. Кіт, собака, домашній щур – куди ж нам без них. Ми не хочемо їх наражати на небезпеку. Чи діятиме прилад на них ?" Так буде діяти. На одних більше, на інших менше. Але про це взагалі не треба думати.

У сховищі Ви не живете роками. Тому на час присутності з тваринами (і птахами теж – так що папугу теж можете спустити з собою!), апарат можна відключити. Година-дві-три нічого не змінить. Перед виходом знову увімкніть прилад у мережу.

Це цікаво.

Слід визнати відверто, що бункери захистять від уламків снарядів та уламків дронів при наявності достатньої товщини перекриття. Однак вони безсилі проти прямого влучення кількасоткілограмової авібомби. Тому що важка і тому що швидка.
Під час Другої світової війни бази німецьких підводних човнів були покриті наземними залізобетонними бункерами з товщиною стін 3 метри, а даху - 3,5 метри (!).
І це не межа.
У базі підводних човнів Сан-насер дах був завтовшки 8 метрів (!). Зверху 3 метри бетону + 3,5 плити з граніту + 1,5 метри залізобетону + сталеві балки 1,4 метри.
Такий міцний захист призвів до того, що союзникам не вдавалося завдати серйозних збитків шляхом бомбардувань. Існуючі бомби виявилися надто слабкими. І інженерам довелося вирішувати проблему.
І тільки з розробкою надпотужної бомби Tallboy вагою 5 тонн, яка розганялася при скиданні до сверзвукової швидкості, і вибухала всередині, стало можливим пробивати покриття, завдаючи руйнування.