Чи може Росія застосувати ядерну зброю

Через місяць війни можна однозначно стверджувати, що початковий план путіна повторити німецький бліцкриг зразка 1939 року, провалився.
Так, є окуповані території – Херсон, Бердянськ, Мелітополь. Є міста, які через катастрофічні руйнації майже перестали існувати: Маріуполь, Волноваха. Харкову путін мстить ракетами та бомбами за непокору. Він лютує за те, що російськомовне місто не зустрічає його з квітами. Розмріявся.
І оскільки класичні засоби озброєнь не дають очікуваного результату – капітуляції України, низка експертів та політичних діячів починають обговорювати тему –

А чи не вдарить путін ядерною зброєю?

Сама одна згадка лише про теоретичну можливість застосування зброї масового ураження з екрану ТБ, призводить людей до паніки.
Нехай наш висновок не є репрезентативним, але ми можемо судити про це за непрямою ознакою. Наша стара стаття Що робити після ядерного вибуху стала найбільш читаною у березні. Там ми наводимо історичні довідки та даємо поради. Нехай люди читають. Але сподіваємось, що наші рекомендації ніколи їм не знадобляться. І максимум із чим вони будуть стикатись, це буде перевірка вимірювачем радіації продуктів харчування, куплених на незнайомому ринку або ягід та грибів, зібраних у лісі.
Давайте розглянемо можливість застосування атомної бомби з різних боків.

Що нам може загрожувати

Ця така пугалка, останній аргумент, коли всі інші вичерпані. "У нас тисячі ракет із ядерними боєголовками і ви повинні нас боятися".
Відразу зазначимо, що стратегічні ракети розраховані на відстані 10000 км, тобто щоб перелетіти через океан та вразити міста США. Це спадщина холодної війни. Страхи кремлівських старців. Як і підводні човни з ракетами з ядерними боєголовками в кілька мегатонн. В Україну їх націлювати безглуздо. Небезпека є з боку тактичної ядерної зброї. Це ракети та снаряди з ядерною начинкою, які вистрілюють і вражають цілі на відстані 50-500 км. Той самий Іскандер здатний нести ядерний заряд.

Свого часу були розроблені ядерні міни та ядерні снаряди для гаубиць. Вікіпедія говорить про те, що до 2000-х років Росія зняла з озброєння всі ядерні боєприпаси. Але хто ж перевірить?
Отже, все це може бути задіяне проти нас. Але чи буде ?

1. Україна межує з Росією. Як втім і з іншими державами. Радіоактивні матеріали будуть рознесені на сотні кілометрів, заражаючи територію багатьох країн. Чорнобиль нам усім урок.
2. Якщо навіть знищити кілька міст України, що це змінить? Ядерна зброя відрізняється від звичайної тим, що вона знищує людей швидше та наслідки у вигляді радіоактивного опромінення довше. Але це лише зброя. І її застосування не означає, що автоматично буде підписана капітуляція. Якщо кожна країна боятиметься ядерного удару, тоді немає сенсу у самому існуванні держави. Тоді треба одразу йти до того, хто має цю зброю та приймати всі його умови. Це маячня.
3. Кнопку не натискає особисто путін. Немає жодної гарантії в тому, що весь ланцюжок спрацює. А швидше за все, нічого не спрацює. Рівень імперської зарази в міру поширення наказів про ядерний удар згори донизу зменшується. Обов'язково хтось скаже "НІ" і зупинить злочинне рішення маніяка, що збожеволів.

Коли ядерна зброя застосовувалась у бойових цілях

Це було у серпні 1945 року. Президент Трумен побоювався великих втрат американців під час штурму японських острів і наказав завдати превентивних ядерні удари.

Як би цинічно це не звучить, але для США це був експеримент. Експериментували як у видами бомб, так і вивчали наслідки поразки на людях.
На Хіросіму була скинута бомба Малюк з урановою начинкою, а на Нагасакі – на основі плутонію.
2 вересня 1945 року Японія підписала капітуляцію. Мабуть, путлер вважає, що якщо він ударить ядерною бомбою по Україні, відбудеться те саме.
До речі, днями прем'єр-міністр Японії Кісіда заявив, що вважає вірогідним застосування Росією ядерної зброї. Кісіда якраз представляє у Парламенті Хіросіму.
Прем'єр додав, що вважає, що війна в Україні красномовно говорить про те, що важко побудувати систему безпеки у світі, знаючи про те, що одна зі сторін конфлікту має ядерну зброю, а отже, заздалегідь має перевагу і може диктувати умови іншій країні. Про що ми вже сказали. Чим це відрізняється від того, що на вас нападе гопник у підворітті і вимагатиме гаманець? Нічим. Росія це гопник.

Заступник секретаря Радбезу Росії Медведєв заявив, що Росія може застосувати ядерну зброю у чотирьох випадках:

• У відповідь на ядерний удар по території Росії;
• Застосування ядерної зброї проти союзників;
• Удари по критичній інфраструктурі – мається на увазі, наприклад, пускові установки ракет з ядерним боєголовками;
• У разі будь-якої агресії, яка поставить під загрозу існування Росії.

Ми нічого такого не плануємо.
Сам путін заявив 24 лютого, що якщо хтось заважатиме росії, то зіткнеться з такими наслідками, з якими ще ніхто не стикався. Налякав ядерною зброєю.

Що таке ядерний клуб

Це умовне поняття. Це країни, які мають ядерну зброю. До цього клубу неможливо вступити. Якщо хтось спробує це зробити, на нього будуть накладені драконівські санкції. Приклад – Іран та Північна Корея. Питання в тому, що одним можна володіти ядерною зброєю, а іншим ні, спірне. Чому Україна не може, хоча ми нікому не загрожуємо та не захоплюємо території на відміну від Росії, а Росія може? Чим ми гірші? Виходить, що на певну дату зафіксували перелік країн, які мають ядерну зброю та все. Доступ заборонено. Потяг пішов.
З одного боку, логіку ядерного клубу можна зрозуміти. Наприклад, якась країна поставить на озброєння ядерну зброю. А раптом там зміниться влада. Прийде недемократичний диктатор і як путін загрожуватиме світові ядерною зброєю.
Чим менше членів у ядерному клубі, тим найпростіше контролювати. Хоча знову ж таки як бачимо, Росії це не указ. Слава богу, що не вибухають атомні бомби, але нам загрожують.
З іншого боку, а що робити Україні? Ядерну зброю ми віддали, розробляти нову нам не можна, бо потрапимо під санкції і в НАТО нас не беруть. Звичайно, дякуємо за джавеліни, але хотілося б мати гарантії серйозніші.
Ну так що нам тепер, тремтіти як зайці? А раптом ударить? То це не життя. Ми воюватимемо з тією зброєю, що є у нас.
Існує гостра проблема у системі світової безпеки. Як уникнути ядерного шантажу? Щоб країна з ядерною зброєю не змогла загрожувати світові. Про це треба думати вже зараз, не чекаючи на нашу перемогу.