Чому коли годують собак і птахів їх дуже складно прогнати?

Не лише люди, а й тварини і навіть комахи постійно приймають рішення. Деякі свідомо, інші - інстинктивно. Але поки істота жива, завжди є вибір. У мухи - своєчасно злетіти, щоб людина, яку вона дратує, не змогла її схопити, у собаки - миттєво дременути геть, якщо прохожому дуже вчасно під рукою трапилась важка гілка з сусіднього дерева, у голуба - змахнути крилами й піднятися вгору, щоб не стати жертвою голодного дворового кота.
А якщо загрози немає, можна спокійно ходити-бігати-літати, взагалі займатися звичними справами.
А раз існують кілька варіантів поведінки, то завжди будуть пріоритети. Що важливіше? Що небезпечніше?

• Голод або життя.
• Зерно або комбікорм.
• Людина або природний ворог.

Але це для них, крилатих і чотириногих. А для нас, людей, важливіше, щоб всі шкідники-кусаючі-літаючі, взагалі активно нас дратуючі створіння, відступили подалі.
Ми це до чого? Періодично звертаються покупці за рішенням зазначеної проблеми і ми, навчені багаторічним досвідом, хочеться нам цього чи ні, але переконалися, що

Якщо собаку чи птахів годують, то позбутися від них вкрай не просто

Про що мова?
З чогось або з когось почнемо? Давайте з собак. А птахи вже підуть "додатково", оскільки суть проблеми дуже схожа.
Ситуація. Два двори у дачному кооперативі або у селі стоять поруч. Розділені парканом. Ворота природно також поруч. І от в одному будинку живе сім'я з дітьми, а в іншому, пенсіонер-вдовець мешкає сам.
І ось цей чоловік, похилого віку, керуючись цілком щирими та гуманними намірами, почав підгодовувати безпритульних собак. Піде, купить кістки на ринку оптом, з пенсії - а для чотириногих радість - поласувати півгодини й подумки подякувати благодійникові. Життя з таким підходом налагоджується! Звичайно, самого пенсіонера вони не торкнуться, розуму вистачає на те, що якщо схоплять його за ногу, то залишаться без їжі. А другого такого, милосердного, ще пошукати треба. Якщо взагалі знайдеш. Не всі люди схильні до благодійності на свій рахунок. Хоча б себе прокормити.

Але є ще діти. Які також хочуть вийти на вулицю. Мають право. Грати поруч із подвір'ям. Під наглядом батьків. А "не сидіти" в гаджетах. Щоб їх було видно через віконечко. Але оскільки по-перше, діти корму собакам не дають, а по-друге, чого доброго, собака подумає, що смачну кісточку дитина може забрати, то в кращому випадку вона може загарчати, а то й напасти. Такі випадки були. І батьки вчать дітей майже з колиски - не підходити до собаки, яка їсть. А ніхто до неї й підходити не збирається. Але якщо пес тягне кістки по всій вулиці, йому може прийти в голову зайнятись улюбленим заняттям саме перед подвір'ям, де діти зробили пісочницю. А якщо укусить?! Ймовірність велика. Адже собака вважає, що у нього забирають здобич.

І ось як за превентивним заходом, до нас приходять за стаціонарним відлякувачем. У нас є пара-трійка ультразвукових моделей, які добре себе зарекомендували проти собак - так, теж постійних мешканців поруч з приватними будинками, але які не обідають, а просто звикли полежати біля подвір'я, і прилад такого комфорту їх позбавляє, нав'язливо звучить високими частотами. І хоч чухай вухо лапою, хоч не чухай, а треба обирати - чи слухати шум чи шукати інше місце для відпочинку і обіду.

Ось він і є вибір пріоритету

Простіше перебазуватися. Не це місце, так інше.

А ось якщо стоїть дилема перед собакою – залишитися голодним, пійти геть під впливом відлякуючого шуму або поїсти і перетерпіти? То пріоритет уже інший. Змінився! І не на нашу користь. Тепер йти немає сенсу або інакше більш стійкі до ультразвуку друзі - конкуренти - собаки доїдять твою їжу. У собаки, який злякався ультразвуку, живіт зведе від голоду. Так, він перебуває в повній тиші, поза зоною дії пристрою, відійшовши на пару десятків метрів, але дивиться з тугою, спливаючи слиною, спостерігаючи, як собаки відполірують до блиску, такі апетитні свинячі кістки. Але ж на їх місті повинен бути він !
Отже, чесно говоримо, що ми, швидше за все, нічим не допоможемо. Треба домовлятися із сусідом.
Просити, попереджати, волати до совісті. Звертатись до юристів. Це вже в кожному випадку кожен вирішує сам. Це серйозно. Це загрожує. Собаки, коли їдять, непередбачувані.
Але перемовини з сусідами це не наша тема. Ми на цьому прикладі показуємо, чому прилади можуть не допомогти.

Відповідь проста – пріоритети.

Голод переважає неприємні слухові відчуття.

Між іншим, у підтвердженням наших слів відзначимо, що в інструкціях на відлякувачі іноді так прямо і пишуть (і це чесно), що на бійцівських собак ультразвук може не мати бажаного впливу. Тому що шляхом тренування їхні пріоритети змінились. Як і на скажених. Їх не те, що ультразвук, а й ніж і постріл не зупинять.
"Ну а що ж ви про птахів нічого не сказали? Забули !"
Ні, не забули. Так, дійсно прийшла черга і домашніх птахів.

Тут доводилося чути різні варіанти. І кумедні в тому числі. Хоча за всім цим стоїть біль. Не фізична. Але майже від безсилля.

1. Співаючий півень. Є певна сільська романтика, коли півень хриплим, мов прокуреним, але раптово-гучним голосом будить всіх у окрузі. Але не всім подобаються живі пташині звуки-децибели.
2. Гуси-гуси "га-га-га". Ці птахи дуже шумні. Особливо перед годуванням. "Їсти хочете? ТАК-так-так". Гуси з радістю гогочуть, як тільки бачать, що їх господар повертається з роботи і гучно вітають його, "на радість" всім навколо.

І тут також протистояння сусідів. Один (той, який страждає від пташиних криків), хоче непомітно встановити ультразвуковий відлякувач, спрямовуючи його на місце, де пасуться-приймають їжу сусідські птахи. Результат? Дивимося вище приклад щодо собак. Про пріоритети.
Ну добре. Один раз курка може не підійти до годівниці. Якщо раптом з'явився звідкіля, нечуваний раніше шум, хоча ніяких предметів, з яких він може виходити, не спостерігається. Але потім все одно захочеться їсти. З подвоєною силою! Незважаючи ні на що.