Чорнобиль 2026 – 40-річна спадщина та тривожне майбутнє
Через сорок років після найбільшої у світі ядерної катастрофи, у Чорнобильській зоні, як і раніше, зберігається досить високий рівень забруднення.
Також небезпечні для здоров'я плутоній, тритій та америцій, ізотопи урану, йоду-131. А отже жити з цим нам належить ще довгі десятиліття.
Слід визнати, що ситуацію зробило безпечнішою будівництво саркофагу над зоною радіоактивного зараження. Рівень радіації впав в 3-4 рази.

Ризики були і будуть
І 2026 року територія Чорнобиля залишається під контролем фахівців.
Але так вже складається геополітичний розклад, що черговий "ювілей" чорнобильської катастфори збігся з:
- Потужною паливною кризою по всьому світу через війну в Ірані;
- Як наслідок – активізацією лобістів на користь ядерної енергетики;
- Побоювання застосування ядерної зброї.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн виступила із заявою, яку можна розцінювати як відкат від попередніх “зелених напрямів” (вітер, сонце), що внаслідок американо-ізраїльського протистояння на Близькому Сході, призвело до зростання цін на нафту та її дефіциту. А саме "відмова Європи від ядерної енергетики була стратегічною помилкою".
Нещодавно у Франції відбувся саміт, на порядку денному якого, був потенціал цивільної ядерної енергетики як сектору майбутнього. Однак, щоб мати хоч якісь шанси, прихильникам ядерної енергетики необхідно переконати світ у її безпеці.
А зробити це непросто.
- Тривогу викликає окупована Запорізька АЕС.
- Ударом дрона по захисному покриттю над радіоактивною зоною Чорнобиля, пошкоджено гігантську оболонку навколо закритої станції, що вимагатиме ремонту, вартістю сотні мільйонів євро. І зараз над Чорнобилем у небі літають "Шахеди".
- Нинішня війна Ірану з коаліцією США та Ізраїлю також має серйозні ядерні ризики. У березні Іран завдавав ракетних ударів по Дімону, поблизу якого розміщений ізраїльський дослідницький центр, розташований у пустелі Негєв. А Ізраїль відповідно по району Бушерської АЕС в Ірані.
Усередині захисної оболонки на реакторі знаходиться близько чотирьох тонн радіоактивного пилу, паливних гранул та інших уламків після катастрофи 26 квітня 1986 року, наслідком якої був найбільший викид радіації в історії атомної енергетики.
До речі те, що з радіацією все, як і раніше, тривожно, весь світ побачив у березні 2022 року.
З Чорнобильської АЕС та прилеглої території України та Білорусії було евакуйовано понад 300 000 осіб. Радіонукліди поширилися здебільшого Західною Європою, викликавши побоювання з приводу забруднення врожаю, навіть у таких віддалених місцях, як Шотландія та Ірландія. Однак основна увага була зосереджена на ризиках для здоров'я населення у безпосередній близькості, не в останню чергу тому, що Радянська влада намагалася приховати наслідки. Офіційна кількість загиблих склала близько 30 осіб (!), переважно це пожежники та працівники станції, хоча закордонні дослідники попереджали, що радіоактивні опади призведуть до онкології у десятків тисяч інших людей.
Що з природою ?
Думки експертів щодо довгострокових наслідків радіації для довкілля Чорнобиля досить суперечливі, але в одному досягнуто згоди щодо користі та екосистем від цього “випадкового проекту” по відновленню дикої природи, що виник у результаті виїзду більшості жителів із Чорнобильської зони відчуження (майже 3000 км2).
Декілька спостережень.

Кількість вовків зросла в сім разів (!), ніж до аварії, тому що зменшився антропогенний тиск. Тобто поменшало людей, які й турбували вовків. А останні 40 років до вовків зі зрозумілих причин не було нікому справи. До речі, ми писали кілька років тому з приводу собак у Чорнобилі.
Повідомляється також, що популяції лосів, косуль, оленів та кроликів процвітають. Ось це для них почалось справжне життя!
Парадокс, але пояснюваний – з одного боку ядерна аварія, з іншого вимушено місця без людей не тиснуть тепер на природу.
Згадуються апокалептичні наслідки ядерної війни, падіння метеорита, вірусу та інші катастрофи планетарного масштабу, описані в багатьох фантастичних фільмах. Коли людська раса зникала. І керують інші істоти. Один із прикладів – старий американський фільм “Планета мавп”.
І бурхливий розквіт природи на тлі відсутності людей стосується не лише Чорнобиля. Після евакукації людей з радіаційно-зараженої зони у Фукусімі у 2011 році, популяція єнотів, японських макак та диких кабанів різко зросла.
Довгостроковий вплив
Розвиток живого середовища після виїзду людей можна розцінювати як позитив, але потрібно враховувати, в якому стані знаходяться тварини та птахи.
Адже радіація, нехай і меншого рівня, ніж 40 років тому, але є і викликає довгострокові генетичні ушкодження. Що означає довгострокові? А це найнебезпечніше для наступних поколінь. Наприклад, дослідження показують, що у синиць і ластівок, особливо в районах з найвищим ступенем забруднення, знизилася репродуктивна здатність. Тобто чи збережеться різноманітність останніх десятиліть у Чорнобильській зоні у віддаленому майбутньому, це питання, яке потребує постійних спостережень та аналізу.
Трохи про наслідки війни
Хоча ця тема виходить за межі нашої сьогоднішньої розповіді, але наявність демілітаризованої зони між Північною і Південною Кореєю, що формально перебувають у стані війни і до цього дня, але фактично військові дії не ведуться і людей практично немає, все це призвело до створення не запланованого заповідника, де зосереджено до 40 % оленів, білошийних журавлів і чорних азіатських ведмедів.
Ось вона ціна, по-перше, тривалого миру, а по-друге, і відсутність людей теж позитивно вплинула на тваринну різноманітність.
Штучний інтелект та енергія
Великі мовні моделі, що фактично представляють собою хайп нейронні мережі (GHAT GPT, Gemeni, Perplexity, Grok та інші) імітують розумову здатність людини, і треба визнати, досить успішно, а за фактом є математичними фукціями з сотнями мільярдів параметрів, а також майнінг криптовалют, вимагають колосальної кількості енергії.
Датацентри з обробки та зберігання інформації розміщуються зокрема у Країнах Перської затоки, де безпечно та є багато енергії. Втім, знову ж таки, через війну в Ірані фактор безпеки звівся до нуля. Іран навіть прицільно завдавав ударів по датацентрах, які пов'язані із США. Але якщо говорити про майбутнє, енергія для штучного інтелекту може надходити від нових атомних електростанцій. Поряд з розвитком зеленої енергетики (вода, сонце).
Повертаємось до Чорнобиля. Вибух призвів не лише до жертв, захворювань та інвалідності у десятків тисяч людей та колосальних екологічних проблем, але й завдав величезного удару по найперспективнішій ідеї виробляти електрику на основі мирного атома. Гіршої антиреклами не вигадати. Хоча! Ядерна енергетика, як би це парадоксально не звучало, є екологічно найчистішою. А найбільші забруднювачі довкілля це теплові електростанції на основі нафти, газу та вугілля.
40 років це великий термін. Для того щоб пам'ять про вибух почала стиратися.
Вже виросло покоління людей, які мають вже своїх дітей та не були безпосередніми свідками тих подій. Для них це просто рядок або в кращому випадку стаття у Вікіпедії або в стрічці новин. І не пам'ятають вони наприклад про 28 співробітників підрозділів лейтенантів Володимира Правика і Віктора Кібенка, які першими вступили в боротьбу з ядерним демоном, що розбушувався. Ціною свого життя, без пафосу, запобігли подальшому розвитку катастрофічної ситуації.
Але сучасні надвеликі запити на енергію, давайте їх коротко перерахуємо, частково вже ми казали про них: електрокари, штучний інтелект, зниження залежності від викопних вуглеводнів, які більшою мірою розташовані в регіонах з диктаторськими режимами або з потенційно високим ризиком військових конфліктів, вимушено призводять до "забування" про Чорнобиль та стимулюють черговий розвиток витку ядерної енергетики.
P.S.
Але атомними станціями керують люди. А отже, великий вплив людського фактору. Ланцюг помилок – технологічних, управлінських та недосконалість конструкції Чорнобильського реактора, що вже призвело до катастрофи – 1986. І немає 100% ймовірності, що це не повториться у майбутньому.
Занадто багато ризиків. Є природні катаклізми – землетруси, повені та війни. Навіть якщо реактор буде побудований за останнім словом техніки.