Пахуча пневматична – як багаторазова мишоловка допомагає зменшити кількість мишей

Час від часу, коли ви неодноразово помічаєте мишей, що крадькома крадуться уздовж карниза або ризикнули перетнути кімнату, навіть нахабно, вдень, а вже ніч і зовсім для них час безкарності або виглядають з-за горщика з домашніми квітами на підвіконні, приходить певне розуміння, що з цим треба щось робити. Тим більше, якщо справа забруднюється ускладнюється мишачим послідом на кухонній стільниці, прогризеними дірками в речах (вони можуть бути і не смачними, а використовуватися гризунами як точила для різців!).
Зазвичай мирний сон домашніх птахів можє бути порушений мишами і відчувають стрес папуги та канарки. Якщо они стурбовано щебечуть або плескають крилами – це і є ймовірна ознака того, що десь поруч вештаються гризуни.

Від старої пастки - до нової сучасної !

Не можна сказати, що пастки, де "головний герой" це пружина зі скобою, яка із силою б'є по мишачому хребту, вже застаріли, вичерпали себе.
Поки гризуни будуть голодними, а це буває практично завжди і солодкий запах пахучої принади лоскоче мишачі ніздрі, навіть якщо інстинкт несчислених поколінь підказує - "не заходь на ешафот вкрай підозріле і дерев'яне плато, що казна-звідки взялася, і мабуть недарма, зведена над твоєю мишачої головою металева конструкція", до внутрішнього голосу вони не завжди дослухаються. А значить - мишоловки мають право на життя. Хоча яке там життя? Для мишей – це смерть. Натомість спокій для господарів. Золотої середини тут бути не може !

І сьогодні наша розмова піде про пастку, яка є наступним витком еволюції розвитку мишоловок, що виразилося в конструкції та принципі дії і при цьому на відміну від звичних моделей, ця, про яку ми розповімо сьогодні, з повним правом відноситься до багаторазово-напівавтоматичної. Не тому, що її щоразу треба зводити. Після кожного гризуна. А тому, що зарядив раз "паливом" [стиснутим газом] та "їжею" [приманкою] і нехай сама собі клацає, безупинно ловлячи мишей!

Безпечно для домашніх тварин

Так, вона дещо складніша (ну зовсім трошки) і дорожча (за багаторазовість треба доплатити!), зате не тільки вирішує проблему з мишами, принаймні на кілька днів, а може і довше, звільнивши час господаря, але і що важливо, спроектована так, що якщо вдома є домашні тварини (коти та собаки), вони будуть залишатись здоровими. Чого неможливо досягти при поширеній минулій системі боротьби з гризунами, базуючись на пастках з відкритим механізмом і отрутах.

1. Пневматична багаторазова мишоловка для мишей на відміну від класичної, яка по суті є одноразовим капканом, куди і кішка може потрапити лапою і собака носом, яку привабляє запах змоченого в соняшниковій олії хліба або ароматного насіння, влаштована так, і ми це побачимо, що у небезпечну зону пролізе лише вузька морда гризуна, але не більше. А значить, безпека для всієї домашньої живності гарантована. 
2. Також домашні тварини раніше могли постраждати від поїдання отруйних приманок, оскільки вони розкладені традиційно на відкритих, а отже, і доступних місцях. І так вистачає хвороб, якими можна заразитись від гризунів. У пневматиці приманка розташована далеко у глибині. Ак-то в приказці - {миша не проскочить}. А у нас якраз навпаки - тільки миша до важкодоступної їжі і дотягнеться!

І як це штука працює?

Давайте розглянемо практичний приклад. А там уже кожен самостійно буде вирішувати, який варіант йому підходить більше для боротьби з мишами.
Отже, приватний сектор. Декілька клітин з кроликами. Або з гусями-курами. Або це може бути голубник. Не має значення. Корм, навіть якщо сипати потроху, неминуче з лотків потрапляє вниз.
Там на нього вже чекають дорослі миші. А оскільки солома вже лежить шаром, там часто й мишачі гнізда з машичою малечою. Десь у цьому районі і треба встановити пневмомишоловку.
А може, й не одну. Якщо площа велика.

Пастка-пневмохлопалка складається з наступних структурних блоків.

1. Пластмасовий корпус.
2. Пристрій вертикального кріплення.
3. Ємність для пахучої приманки (вгорі).
4. Штуцер для кріплення балончика зі стисненим газом (внизу).
5. Рифлений бійок з твердого пластику.
6. Виконавчий механізм спрацьовування.

Також будуть потрібні витратні матеріали: балончик з газом та приманка. Вони продаються вільно.

Щось складно у Вас все! Вигукне, не розібравшись, покупець.

Не поспішайте з висновками.
По-перше, це вперше здається, що так складно. Автомобіль теж складається із сотень деталей, хоча його призначення просте – всього лише перемістити тіло на кілька десятків або сотень кілометрів. Ніхто ж не скаржиться на складність автомобіля ! Залив бензин-соляру-мастило, підкачав шини і поїхав! Крути собі кермо та слухай музику.
З пневматичною пасткою все виглядає так само. Тільки тут "паливом", тобто джерелом енергії для знищення мишей буде стиснене повітря. Як у пневматичних гвинтівках у тирі. Достатньо прикрутити балончик до штуцера.

А принадою виступає паста, що ароматично-сильно пахне.
А рідина для приманки підійде? Ні, саме для цієї конструкції не підійде. Тому що пластикова баночка з принадою розташовуватиметься вертикально і рідина просто витече. Тільки паста, яка добре утримується на стінках силами поверхневого натягу та щільною консистенцією. ідеальна приманка!
І ця "наживка" вигідна ще тим, що крім поступової і повільної втрати споживчих якостей, а отже і привабливості для мишей та щурів, вона практично залишається недоторканою. Тому що якщо все налаштовано та функціонує належним чином, то гризун не встигне навіть лизнути важкодоступну смакоту. Він лише побачить бажану пасту буквально перед своїм носом, втягне запах. Востаннє у житті.
А по-друге що?
А ось по-друге, так звана “складність” окупається багаторазовістю. Це можна сказати напівавтомат, що не потребує уваги та обслуговування.
Зарядив стиснене повітря та пахучку і нехай собі зменшує мишаче поголів'я.
Звичайно, ніхто не забороняє періодично навідуватися і дивиться, як йде процес. Іде вдень та вночі.
Так, доведеться витратитися на витратні матеріали.
Але якщо повернутись до автомобільної тематики,  так тому й пересіли люди з коней, яким лише сіно та овес потрібні були, на візки з двигунами внутрішнього згоряння. І було б дивно скаржитися на те, що тепер треба платити за бензин, олію, гальмівну рідину, міняти акумулятор, гуму тощо.
Отже миша в квартирі, приваблена запахом пасти, яка звичайно пахне, значно сильніше, ніж зерно або комбікорм, починає пошуки цього джерела.
Обнюхавши з усіх боків пастку, миша виявляє, що єдиний шлях поласувати нестримно приваблюючим десертом, що сильно пахне, це підняти голову і дотягнутися вусатим носом туди, вгору, ставши на задні лапи і витягнувшись на весь зріст у темряві і тісноті. Складний шлях до їжі ! Якщо звичайно клаустрофобія не лякає (страх замкнутого простору). Жарт.
Важливий момент – правильна висота при монтажу.

• Якщо мишоловка стоятиме вертикально не високо, то миша не випрямиться і не витягнеться, буде намагатись якость підлізти знизу, що перешкодить успішному завершенню циклу знищення гризуна. Результат буде непередбачуваним.
• Якщо ж мишоловка стоятиме надто високо, то, як би не намагалася миша, навіть підстрибуючи, вона не зможе штовхнути спусковий гачок і залишиться без пасти. Зате правда піде живою геть.

Ні перший, ні другий варіант не влаштовує нас. Тому висота установки є критично важливою. Але це не найскладніше завдання у житті. Пара тестів "вище-нижче" і все вийде.
Отже, конструкція правильно встановлена, заряджена, пахне та чекає мишу. Так, пристрій багаторазовий. Але не одночасно-багаторазовий !
На запах пасти, можуть прийти одразу кілька мишей. І вхідний шлях до знищення, виробник зробив досить широким. Немає сумніву, що теоретично можуть навіть протиснутись відразу дві миші. І хтось із них перший запустить пневматичний бійок і як уже складеться доля кожного з гризунів – невідомо. Швидше за все, як мінмум один з них буде ліквідований. Це вже непогано.

А чому не можна було залишити отвір під розмір тіла однієї миші ?

Ми теж думали над цим питанням і дійшли висновку, що виробник розраховував не тільки на мишей, а й на щурів, які значно більші. І ось щур точно пройде тільки один !
Але в будь-якому випадку, який би гризун не проліз своєю мордою всередину, далі відбувається таке.
Тут вже практично на 100% працює принцип мишоловки.

По центру стоїть металевий стрижень. Звичайно ж він заважає гризуну зробити фінальний ривок до приманки. І роздратована тварина обов'язково штовхне його носом. А може й лапою. Не має значення. Стрижень закріплений дуже м'яко. Він чутливий до найменшого поштовху. І як тільки стрижень відхиляється на певний кут, з балончика випускається порція газу, яка штовхає бойок, що б'є гризуна. Енергія стиснутого повітря перетворюється на кінетичну – тобто відбувається швидкісний удар тривалістю десяті частки секунди. Тварина зазнає травм, не сумісних із життям, і падає вниз. Бойок повертається у початкове становище. І пастка готова до прийому наступного гризуна.
Автоматика!
Якби ми порівняли цей алгоритм із звичайною мишоловкою, то там жодного циклу немає. Прибили одного шкідника і привіт. Потрібно чекати, поки людина не звільнить від миші мишоловку, не начепить заново приманку. Або не насадить на гачок ту саму. Загалом цикл людинозалежний.
А з пневматикою все поставлено на конвеєр.
І повертаючись до приманки. Ми вже сказали, що вона практично вічна розрахована надовго. Оскільки дістатись її гризун не зможе навіть ціною свого життя. Виконавчий механізм спрацює раніше, навіть для надміру жвавого шкідника.

Тому багаторазової можна вважати повною мірою не тільки мишоловку, а й приманку!

Подальша доля знищених мишей

Вони падають униз. Під мишоловку. Складно сказати, чи харчуються, коти мертвими мишами. Але навіть якщо це так, боятися їм нема чого за своє здоров'я. На відміну від смерті від отрути, гризуни, які втратили життя від пневмомишоловки, не шкідливі для поїдання. Принаймні, якщо свіжі. Також мишей можуть розтягнути птахи – падальщики. Або свої ж щури-канібали. Або голодна змія. Або їжачок. Але це все, звичайно, гіпотетичні, останні варіанти. Справжній господар завжди знайде можливість позбутись мертвих мишей і не буде залишате це сумне гидке питання на долю випадку. Взяти трупи в рукавичках, акуратно покласти в пакетик і винести на смітник. Гуманно відправити в останню путь.

Догляд та очищення

Елементи конструкції, які стикаються з мишами, містять сліди пуху та вовни. Їх треба прибрати та продезінфікувати всі поверхні. Використовуйте перекис водню, спирт. Загалом дезінфікуючої хімії зараз просто море у продажу. Потім протерти насухо, начисто і висушити. Щоб не залишалося запаху, який міг бути "перебити" приманку.
Підлягає згодом чистці та ємність з пастою. Але це тільки в тому випадку, якщо паста стане непридатною. Перестане розповсюдживати привабливі для мишей аромати. Тоді ємність потрібно повністю звільнити від залишків пасти, промити теплою водою та засобом для миття посуду, і знову "зарядити" нову порцію.

Хто ще може поїдати приманку ?

Дивне питання! Ні, зовсім не дивне. На запах приманки повзуть та летять не лише гризуни, а й:

• Мурахи;
• Бджоли та оси;
• Мухи;
• Таргани;
• Жуки.

Нікого не забули? Далеко не факт, що так буде у кожного, але виключати можливість проникнення зазначених комах не можна. Так, поїдять, так – забруднять. Але що тут поробиш. Не сітку ж ставити! Інакше й миші не пройдуть. Прийдеться з цим змиритися. Зрештою, за день – інший навряд чи комахи здатні спустошити ємність із пастою. А якщо пастка стоїть десь у сараї, підвалі, то там, крім мишей, майже нікого немає...