Чи можна довіряти відлякувачам змій? Підтверджено продажами!

Для чутливих і недовірливих громадян, з експресивною уявою, навіть кінчик плямистого хвоста змії або вужа, змушує пити заспокійливі краплі. На відміну від переважної більшості тварин, комах і птахів, змії мабуть єдині, які не просто неприємні, а смертельно небезпечні для життя. Хоча на відмінність наприклад від Австралії (220 видів змій, з них 140 - отруйні), в Україні всього 11 змій, з них 3 - отруйні, але в цьому і проблема. Не всюди є сиворотка. І термін її придатності обмежений. І далеко не всі читають поради фахівців, як не буду вкушеним.
Тому цілком обумовлено, що громадяни шукають альтернативні шляхи. Щоб не чекати коли "мене вже вкусила змія !". А попередити самі такі випадки. Що погодьтесь, значно безпечніше. Саме цьому, нам періодично ставлять питання:

"а чи ефективні відлякувачі змій ?", "а що каже статистика ?", "а чи можна довіряти бренду у вас на сайті ?"

Ідеально було б дати можливість висловитись репрезентативній кількості людей, на підставі їх практичного досвіду, бажано на великій конференції, організувати дискусії, показати презентацію на великому екрані, розігнати новину по телеграм каналах.
Але це все фантазії. Відлякувач змій це не продукція Apple. І ніхто масштабну медійну подію організовувати не буде. Вона ніколи не окупиться. А аудиторія досить вузька.
"А як же відгуки?!" А Ви завжди пишете відгуки про свої покупки? Немає часу, повна заспокоєність і задоволеність, якщо все ОК - все це не сприяє міні-творчому пориву, щоб поділитися зі світом на сайті продавця або на незалежному майданчику відгуком про те, як проявив себе відлякувач "на землі" у прямому та переносному сенсі.
Але якщо немає feed back (зворотного зв'язку) в достатньому обсязі, то як тоді оцінити ефективність? Чи є підведена наукова база? Дослідження? Про це й поговоримо. Про інженерний, науковий підхід, про непряму підтверджену ефективність на основі статистики продажів, відсотка задоволеності, а як наслідок - про довіру як до конкретної торгової марки, так і до самого принципу відлякування в цілому.

Чи можна взагалі науково довести ефективність такого пристрою?

Хибний ґрунт "науковості"

Послухайте, навіть якщо Ви прочитаєте інструкцію на лікарський засіб, з великою ймовірністю, ви там зустрінете фразу на кшталт : "даних отримано не було", "наслідків не спостерігалося". Чому виробник так пише? Тому що можливо є люди з індивідуальною непереносимістю конкретних ліків! І треба писати про це чесно. Всі випадки передбачати не можливо. І рано чи пізно настане момент (а може й не настане - це процес імовірнісний, тобто не передбачуваний), коли знайдеться споживач ліків, яким вони не допоможуть або не дай Боже ще й нашкодять. І тоді треба проводити додаткові дослідження, вносити зміни до рецептури, коригувати техпроцес виробництва, залучати добровольців для тестування тощо...
Навіщо такий тривалий вступ? І як ліки пов'язані з відлякувачами? Пов'язані відсотки не(успішного) застосування.

Чи є ці цифри науково підтвердженими? Ні, не є. Чому? Величезна кількість виробів ніколи не ставало предметом серйозних наукових досліджень просто тому, що наукова спільнота не виявляла до них великого інтересу. Це нікому не потрібно! Ось Вам і коротка відповідь.

Дослідницькі гранти зазвичай спрямовуються на медицину, енергетику, екологію, нові матеріали, інформаційні технології та інші галузі, що мають високий науковий чи економічний пріоритет.

Вібраційні відлякувачі змій є порівняно невеликим сегментом побутових товарів. Тому відсутність численних наукових публікацій може пояснюватися зовсім не відсутністю їхнього ефекту, а відсутністю інтересу та фінансування.
"Зачекайте, так можна подивитись ролики в ютьюбе, де реальні люди перевіряють відлякувачі."

А вони вчені? Їхні дослідження будуть опубліковані в наукових журналах? Відповідь очевидна. З одного боку, вченим така дрібниця як відлякувачі і задарма не потрібна, щоб витрачати на це час. З іншого - аматори перевіряльники не мають наукових ступенів, затвердженої методики і не піднімаються вище за рівень "ось мені здається...".
Між іншим (не відпускає нас тема ліків), ефективність наших відлякувачів (за суб'єктивними відчуттями та статистикою продажів) набагато вища, ніж ефективність ліків. Це ж як так? Немає сумнівів, що буквально кожен із вас мав досвід, коли сімейний лікар або вузькопрофільний фахівець прописував ліки, які виявлялися неефективними. І лікар призначав інше! Вибачте. Але ж були проведені наукові дослідження! Як ліки можуть не допомогти? А ось так. Одним допомагає, а іншим – ні. А треті можуть мати й побічні впливи. Ось вам і наукове підтвердження. Наука спирається на масові результати тестування та практичного застосування. Але не дає 100% гарантії.
✅ Наука не є досконалою.
✅ Ліки не досконалі.
✅ Відлякувачі не досконалі.

Орієнтуємось на цифри

Але 1% відмов по відлякувачам (це грубо - округлено, насправді він менший) це і є та похибка (визнайте - це дуже мало і це тішить - і нас і наших покупців і підкріплює силу бренду), це і є непередбачувані фактори, про які не може здогадатися ніхто. Сюди ж до речі входять і рідкісні випадки, але що іноді трапляються, не компетентного застосування. Наприклад, нещільно прикопали і прилад трясеться в лунці, віддаючи левову частку енергії повітрю, а не землі. "Він у Вас не працює!" Та ні, у такому разі, не у нас, а у Вас. Відірвіться від тік току і прочитайте інструкцію. У цю ж "скарбничку" 1% відносимо і змій, у яких знижена чутливість тіла до коливань і не відомі навіть господареві підземні перешкоди на його земельних володіннях (наприклад величезний корч, закопаний в незапам'ятні часи і приймає на себе всі вібраційні поштовхи на радість зміям, або залишки старого фундаменту, що гасять всі зусилля відлякувача).

Нестача незалежних наукових досліджень не є підтвердженням того, що пристрій не працює.

Не можна ж змусити вчених займатися тим, чим вони не хочуть (а може й не повинні) займатись! Законодавчий орган не виділить фінансування на таку дрібницю. А якщо виробник фінансуватиме дослідження власним коштом, то його звинуватять у замовних дослідженнях.
Ну добре, припустимо, зібрали команду вчених - дослідників. Нехай їх профінансував таємний благодійник, поставивши завдання підтвердити ефективність відлякувача. Але відразу постає питання умов для проведення досліджень.

На чистоту експериментів можуть впливати десятки факторів:

1. Вид змії;
2. Розміри;
3. Фізіологічний стан;
4. Вік;
5. Час року;
6. Температура навколишнього середовища;
7. Температура, вологість та щільність грунту;
8. Пісок, глина, каміння або чорнозем;
9. Глибина знаходження змії (на поверхні або в норі);
10. Потужність вібрацій;
11. Відстань до приладу;
12. Залишкова напруга батарей.

Кожен фактор має багато варіантів. Якщо поєднати їх між собою, вийде величезна кількість можливих комбінацій. Перевірити всі поєднання неможливо !

Це стосується не лише відлякувачів змій. Наприклад, у метрології не перевіряють пірометри при всіх можливих температурах (а тільки в певних контрольних точках).

Наука завжди працює з вибіркою умов, а не з усіма існуючими варіантами.

Фахівці підтвердили – інженери зробили

Вивчивши попит, тобто попередньо визначившись, що бізнес-ідея (поки що лише на рівні маркетингу!) має право на життя, виробник наймає експертів для видачі висновку. Відомо, що змії добре сприймають вібрації, що поширюються через ґрунт. Вони використовують цю здатність для виявлення тварин, що наближаються, та інших джерел небезпеки. Саме на цьому заснована ідея вібраційного відлякувача.
Це так званий етап НДР (науково-дослідна робота). Якщо на цій стадії зроблено висновок, що є сенс розпочинати розробку та тестування робочих зразків, тоді наступний етап ОКР (дослідно-конструкторська робота).
Зараз ми вже знаємо, яку фінальну технічну реалізацію має кожен відлякувач (варіації можливі - наприклад з реле або ексцентриком, але загальний принцип незмінний).

Усередині пристрою знаходиться невеликий електродвигун із ексцентриком. Через певні інтервали часу двигун включається та створює вібрації, які через корпус передаються у ґрунт. Для змії такі періодичні коливання можуть означати сигнал занепокоєння. Більшість змій воліє уникати подібних місць і переміщається на більш спокійну територію.

Але це нам легко міркувати з позицій сьогодення. "Це ж і так зрозуміло!" А свого часу інженерам Leaven довелося неабияк попітніти. Адже перед ними поставало безліч запитань. Ось основні:

1. Який двигун постійного струму використовувати;
2. Яка має бути маса ексцентрика;
3. Яка частота вібрацій виявиться найбільш ефективною;
4. Як довго має працювати двигун;
5. Які інтервали між включеннями є оптимальними;
6. Який заряд батареї буде прийнятним;
7. Як змінюється поширення вібрацій у різних типах ґрунту.

Відповісти на ці питання лише теоретично неможливо. Єдиний шлях — виготовлення прототипів та проведення численних польових випробувань з подальшим доопрацюванням конструкції.

Саме так створюється практично будь-який виріб. І, до речі, далеко не факт, що витрачені на випробування гроші не вилетять у трубу. Біологічний принцип сам собою може бути життєздатним, а технічна реалізація виявиться неможливою. Принаймні на нинішньому етапі розвитку науки і техніки. Наприклад штучний нейрон, на якому побудований chat GPT і інші чат-боти, був розроблений у вигляді математичної моделі ще у 1943 році і "чекав" до 2018 року !

Тому припущення, що відомий виробник з Тайваню - високотехнологічної країни, розробив пристрій, без проведення тестів, виглядає малоймовірним. Тим більше, що Leaven "зайшов на ринок" ще у далекому 1984 року. Тобто з того часу по всьому світу без перебільшення вже більше 40 років собаки, гризуни, птахи, кроти і змії, які ми розглядаємо, набагато менше турбують людей.
Доведемо до речі один факт, на користь довіри навіть не так до бренду, як до країни.

Тайвань виробляє найбільше мікрочіпів у світі. Головним виробником є тайванська компанія TSMC (Taiwan Semiconductor Manufacturing Company). Їй належить більше половини ринку та близько 90% виробництва найпередовіших (сучасних) чіпів.

Інша річ, що внутрішні випробування компанії та публікація результатів у науковому журналі — зовсім різні речі. Більшість компаній не публікує своїх інженерних досліджень, оскільки вони є частиною не тільки процесу розробки продукції, а й ноу-хау.

Час + продаж + задоволеність клієнтів = кращий доказ!

Оскільки вчені лінувалися вирішили не витрачати свій час, а Leaven цілком обґрунтовано закрився парканом комерційної таємниці, то як же оцінити ефективність ?

Практична статистика також є джерелом інформації !

Ми базуємось на набраній статистиці. Не взятої звідкись зі стелі. А на своїй особистій. З чого ми виходимо ?

Окремо кожен із цих факторів не можна вважати доказом. Але разом вони формують досить вагому сукупність непрямих свідчень, що левова частина покупців вважає пристрій корисним. Оскільки писати відгуки ми не можемо змусити - це особисте право кожного, тому наша статистика значною мірою "мовчазна", але від цього не менш переконлива.